Чи зможе НАТО протистояти РФ без допомоги США: лідери трьох країн Європи зробили висновок

Лідери трьох європейських країн-членів НАТО, територія яких межує з Росією, заявили, що альянс "не готовий" воювати з путінською Росією без участі США і закликали союзників різко збільшити витрати на оборону. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Про це пише The Independent.

Видання зазначає, що після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США лідери Латвії, Естонії та Фінляндії закликали НАТО припинити "нескінченні дебати" про те, як впоратися з загрозою, що насувається з боку Росії, заявивши, що настав час зміцнити обороноздатність Європи.

"Ми не готові [до війни з Росією – ред.]. Це абсолютно ясно. Ми не можемо продовжувати просто сподіватися, що США, як і раніше, братимуть активну участь у європейських справах", — заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс.

"Нам необхідно нарощувати наші оборонні можливості через загрозу з боку Росії та її нездатність бути демократією та діяти у світі, заснованому на правилах", — додав прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал.

Ці три країни є єдиними членами НАТО, які мають спільний кордон з Росією протяжністю майже 2000 кілометрів – від північного краю Фінляндії до південно-східного краю Латвії. Остання також межує з Білоруссю, яка перебуває під впливом Кремля. Фінляндія, Естонія та Латвія також входять до країн НАТО, які витрачають на оборону найбільше коштів по відношенню до свого валового внутрішнього продукту (ВВП), а за останні 10 років подвоїли розмір цієї статті державних витрат.

Витрати НАТО на оборону

Необхідність збільшення інвестицій в оборону в Європі виникла ще до обрання Трампа, однак саме він почав різко критикувати погане озброєння багатьох європейських членів НАТО. На початку 2024 року майбутній 47-й президент США заявив, що заохочуватиме Росію "робити все, що їй заманеться" з членами НАТО, які витрачають недостатньо коштів на оборону альянсу.

Це викликало критику та звинувачення на адресу Трампа у підриві статті 5 Статуту НАТО про колективну оборону, в якій йдеться про те, що напад на одного члена альянсу є нападом на всіх. Однак президент Фінляндії Олександр Стуб підтримав "тиск" з боку Трампа, заявивши, що "кожен повинен усунути свій дефіцит оборони", а також зосередитися "на можливостях, а не на витратах".

"Я не думаю, що у нас може бути НАТО без Сполучених Штатів", — наголосив Стубб.

Відомо, що в НАТО обговорюють питання щодо підвищення обов'язкового рівня видатків на оборону. Нині – це 2% від ВВП. Розглядаються пропозиції підвищити цей показник до 2,5% чи навіть до 5%.

Для порівняння, на початку 2025 року витрати РФ на озброєння та утримання армії становитимуть 6,3%. Естонія витрачає 3,4% ВВП на оборону, що є другим за величиною показником в альянсі після Польщі. Латвія витрачає 3,15%, що робить її четвертою за величиною країною за витратами після США, а Фінляндія витрачає трохи більше ніж 2,4%. Загалом лише дві третини країн-членів альянсу зараз виділяють не менше 2% ВВП на оборонні потреби.

Росія чи Китай — хто головний ворог США

Хоча ніхто з європейських лідерів, схоже, не вірить, що Трамп може ініціювати вихід США з НАТО, попри його давній скептицизм щодо альянсу, є побоювання, що за нового президента Сполучені Штати можуть зосередити свою увагу на Китаї та захисті Тайваню.

"Їхній головний ворог чи конкурент — це Китай", — заявив Стубб, додавши, що, на його думку, Трамп, проте, розуміє важливість альянсів у боротьбі з Пекіном.

Експерти також зазначають, що якщо США надто швидко зосередяться на Індо-Тихоокеанському регіоні, не давши Європі часу посилити оборону і стати більш незалежною, вони можуть бути знову втягнуті в проблеми європейської безпеки, що вимагатиме значно більших витрат.

"Я думаю, що в інтересах Сполучених Штатів залишатися залученими [у справі Європи – ред]. У будь-якому випадку я вважаю, що засновані на цінностях альянси тривають набагато довше, ніж союзи, засновані на інтересах", — наголосив президент Фінляндії.

Підтримка НАТО України

В основі потреби Європи витрачати більше на оборону лежить її підтримка України у війні з Росією. Крім того, що Трамп поставив під сумнів підтримку США в НАТО, він також пообіцяв покласти край переважній західній філософії підтримки Києва доти, доки окупаційні сили РФ не будуть повністю витіснені з території України.

Він заявив, що вбивства з обох боків мають припинитися негайно, і що він забезпечить припинення війни протягом 24 годин після вступу на посаду. Багато політиків та експертів вважають, що це означатиме примус України поступитися принаймні частиною своїх окупованих територій російському агресору.

Однак країни Європи, які межують із РФ, як і раніше непохитні у своєму переконанні, що Путін не повинен отримати "нагороду" за вторгнення в Україну, оскільки від цього залежить безпека всього континенту.

"Якщо говорити зовсім відверто, якщо Україна зазнає поразки у війні з Росією, немає потреби запитувати, хто наступний., Якщо ми дозволимо Росії як режиму, як розбійнику, як злочинцю, захопити щось силою, а після цього скажемо: так, давайте погодимося, що половина захопленого належить їм, то це буде дуже поганим посланням для майбутнього демократичного світу", — підкреслив прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал.

Однак нездатність Європи захистити себе, особливо без США, лише наголошує на її труднощах у подальшій військовій підтримці України.

"Ми навчаємо українців разом із естонцями та фінами, але на цей час можливостей недостатньо. Я б сказав, що наразі однією з проблем є не лише те, що багато країн не готові постачати Україні зброю, а й те, що оборонна промисловість не здатна виробляти на необхідному рівні. Ми можемо надати Україні те, що можемо, але у багатьох випадках ми вже знаходимося на межі того, що маємо", — визнав президент Латвії Едгарс Рінкевичс.

Нагадаємо, одна з країн заявила про готовність до можливого нападу РФ. Фінський прем'єр-міністр Петері Орпо наголосив, що побоювання Фінляндії про можливе залучення до війни цілком обґрунтовані. Тому Гельсінкі готові до такого розвитку подій.