Україна атакувала російський нафтопровід "Дружба" новим БпЛА– Forbes

Новий безпілотник-бомбардувальник України міг залучитися до посилення атак на нафтову промисловість Росії. Так, дрони 14-го окремого українського полку безпілотників 29 січня ввечері або 30 січня вранці завдали удару по насосній станції нафтопроводу "Дружба" у Брянській області. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Про це йдеться у статті видання Forbes.

Після атаки по насосній станції нафтопроводу "Дружба" виникло полум’я, яке освітило нічне небо настільки, що його зареєстрували супутники NASA.

"З огляду на вогонь, удар був точним", – зазначив естонський аналітик WarTranslated.

У публікації йдеться, що українці два роки атакували російську нафтову промисловість. Але майже в усіх ударах брали участь дрони з вибухівкою, які заради ефективності просто влітали у свої цілі. Натомість у ніч проти 30 січня безпілотники "бомбили Брянську республіку бомбами", як повідомляє телеграм-канал "Николаевский Ванек".

Україна вже використовує колишні цивільні спортивні літаки, модифіковані для дистанційного керування, які можуть тримати стокілограмові бомби "під черевом". Схоже, досі дрони просто врізалися у свої цілі замість того, щоб випускати бомби.

Це має сенс для глибших ударів. Спортивному літаку Aeroprakt A-22, зарядженому вибухівкою, може бути важко пролетіти далі з огляду на 600 км у зворотному напрямку. Але українці завдають ударів по нафтовій інфраструктурі РФ за 1200 км або навіть далі за лінію фронту.

Скерування літака A-22 на завдання в один бік означає, що вони можуть долати 1200 км, а не лише 600 км. Немає необхідності скидати бомбу, якщо немає очікувань, що атакувальний дрон повернеться на базу.

Атаку на нафтопровід "Дружба" у ніч проти 30 січня було спрямовано на насосну станцію лише за 40 км від України. Це означає, що витривалість дронів-бомбардувальників не була головним питанням планування. Вони могли скинути свої бомби і зберегти можливість повернутися на базу.

Водночас у статті вказується – це не означає, що безпілотники повернулися на базу. Дистанційне приземлення є одним із найскладніших аспектів дронових операцій воєнного часу. Замість того, щоб спробувати і не відправити безпілотні бомбардувальники на безпечне нічне приземлення, їхні оператори, можливо, вирішили скинути бомби, а потім скерувати БпЛА на друге коло задля ураження тієї самої цілі, яку вони щойно бомбили – автоматизований подвійний удар.

Якщо більші українські безпілотники здатні скидати "підчеревні" бомби, вони також можуть бути здатні виконувати місії туди-назад – якщо, звичайно, їхні оператори зможуть зрозуміти, як посадити дрони. У такому разі це стало б зброєю багаторазового використання: кожен БпЛА міг би підірвати більше одного нафтопереробного заводу чи насосної станції, перш ніж закінчити свою роботу.

Нагадаємо, через атаку дронами на Брянську область у ніч проти 30 січня спалахнула нафтоперекачувальна станція "Новозибків" трубопроводу "Дружба".