Скандальні рішення Трампа та реакція ЄС: чого очікувати Україні

Сполученим Штатам більше не цікаво розслідувати відповідальність Росії за вторгнення до України. Про це повідомляють Контракти.UA.

Американське видання The New York Times повідомляє, що американський Мін'юст проінформував європейських колег: виходить зі співпраці в Міжнародному центрі з переслідування за злочин агресії проти України. Завтра Дональд Трамп говоритиме про перемир'я з Путіним, а європейські посадовці просто зараз обговорюють: що з цим далі робити?

Про це йдеться у матеріалі кореспондентки ТСН Яни Слєсарчук.

Заява Трампа про розмову з Путіним

Дорогою з гольф-клубу у Флориді до Вашингтона Дональд Трамп повідомляє світ: розмова з Путіним призначена на завтра. Його запитують, на які поступки Трамп готовий піти, щоб домовитися з Путіним.

"Я думаю, ми, розумієте, говоритимемо про землю. Там багато землі. Все куди інакше, ніж було до війни, як ви знаєте. Говоритимемо про землю і про енергетичні станції. Це, знаєте, велике питання. Але ми вже багато говорили з обома сторонами", – заявив Трамп.

Реакція ЄС

У Брюсселі, де міністри закордонних справ ЄС разом з головою української дипломатії Сибігою збираються обговорювати допомогу Україні, до російських пропозицій, які пролунали днями, зокрема жодних миротворців для України, жодного НАТО, ставляться куди тверезіше.

"Ті умови, які вони висунули, свідчать про те, що вони насправді не хочуть миру, бо як умови вони висувають усі свої кінцеві цілі, яких хочуть досягти від війни", – каже верховна представниця ЄС з питань закордонних справ Кая Каллас.

Гарантії безпеки для України повинні передбачати п'ять елементів, заявляє Кястутіс Будріс. Тривала й послідовна військова підтримка, європейські війська в Україні, продовження тиску на Росію за допомогою санкцій, репарації від Росії і безальтернативна євроінтеграція.

"Це прискорений вступ до Євросоюзу, ми бачимо 1 січня 2030 року як реальну дату, якої можемо досягти", – каже міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.

Ситуація з "Радіо Свобода"

На цьому ж засіданні, крім України та Сирії, обговорять і ситуацію з "Радіо Свобода". Це державний американський мовник, закритий у вихідні адміністрацією Трампа в рамках боротьби з державною бюрократією. Сполучені Штати заснували "Радіо Свобода" 1953 року для інформаційної боротьби з Радянським Союзом. Відтоді вона транслювала нецензуровані новини, музику, навіть літературу у країнах, де свобода слова перебувала під загрозою. Попри державне фінансування Конгресу США, це незалежний мовник, американським урядовцям у його роботу втручатися заборонено. Тепер Чехія, а саме у Празі розташований головний офіс "Радіо Свобода", хоче винести на обговорення ради ЄС можливу фінансову підтримку цього мовника.