Які складові будівельного проєкту найбільш корупційні: дослідження

Про це пише РБК-Україна з посиланням на коментар голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга народу" Олени Шуляк. Про це повідомляють Контракти.UA.

За її словами, розробка містобудівної документації – детальні плани території та отримання містобудівних умов і обмежень, традиційно вважаються найбільш корумпованими етапами будівництва. Однак, на решті процесів будівельного проєкту вимагання хабарів відбувається не в менших масштабах. Так, згідно з статистикою КБУ, про хабарі йдеться і у випадку отримання прав на землю, і при прийнятті обʼєкту в експлуатацію, і при погодженні його висотності тощо.

Шуляк навела такі дані з останнього опитування КБУ:

• Корупційні прояви при розробцві містобудівної документації - 35,8%;
• При громадському обговоренні містобудівної документації - 23,5%;
• При затвердження містобудівної документації - 41,2%;
• При погодженні висотності об’єктів будівництва - 17,6%;
• При розробці, експертизі та погодженні проектної документації на будівництво - 29,4%;
• При отриманні права на виконання підготовчих і будівельних робіт - 23,5%;
• При прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - 41,2%;
• При здійсненні державного контролю/нагляду за господарською діяльністю суб'єктів господарювання - 11,8%;
• При отриманні прав на землю - 41,2%;
• При професійній атестації виконавців робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури - 23,5%;
• При підключенні об'єктів до зовнішніх інженерних мереж - 47,1%;
• При погодженні проектної документації та/або погодження будівництва органами охорони культурної спадщини - 11,8%.

"Ці документи і процеси вже давно перетворилися з офіційної формальності на товар, який має чітку тіньову ціну. Так, вартість отримання дозвільної документації – від 5% до 15% вартості проєкту. Але місцеві корупціонери, констатувала нардепка, встановили власні «цінники»: зміна цільового призначення ділянки чи її приєднання до меж населеного пункту коштує від 3 000 до 50 000 доларів", - підкреслила Шуляк.

Вона наголосила, що мінімізація корупційних проявів у будівельній сфері задача комплексна. По-перше, необхідно розробити і затвердити нові генеральні плани – не лише Києва, а і всіх великих міст. Наприклад, Київ досі живе за документацією, яка розроблялася ще в 1997 році, що є неприпустимо.

"Часто мери не хочуть розробляти актуальну містобудівну документацію, тому що застарілий Генплан і його положення можна уточнювати детальними планами території, адже так домовилися із забудовниками і це вигідно. Тому, зокрема, Київ і досі живе за генпланом 1997 року і це давно потрібно виправити. Під час виборів мерів багато кандидатів обіцяють розробити Генеральний план міста, але потім часто цього не роблять", - зазначила голова Комітету містобудування.

Парламентарка також зазначила, що наступним кроком має стати усунення чиновників від процесів прийняття рішень у сфері видачі містобудівних умов та обмежень. За словами Шуляк, вже 4 роки в Україні працює Єдина електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), завдяки якій більшість дозвільних процедур перейшли у автоматизовану площину, завдяки чому рішення приймає не чиновник, якому можна дати хабар, або який його вимагатиме, а система. І за цей час антикорупційний ефект її діяльності вже перевищує 10 млрд гривень.

"Тому у напрямку цифровізації будівельної сфери нам потрібно рухатися і надалі. Зокрема, видача містобудівних умов та обмежень має відбуватися виключно автоматично – в ЄДЕССБ, а не чиновником", - зауважила нардепка.

Вона додала, що для усунення корупційних ризиків як явища потрібні як законодавчі так і інституційні зміни. Йдеться про:

• Удосконалення законодавства у сфері містобудування (прийняття нових законів, внесення змін до існуючих);
• Підвищення прозорості та відкритості процедур прийняття рішень;
• Посилення контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування;
• Роль громадськості у боротьбі з корупцією в містобудуванні.

"Не можна нехтувати роллю громадськості у боротьбі з корупцією в містобудуванні, тож у цьому контексті дуже важливим є активна участь у громадських слуханнях та обговорення містобудівної документації, здійснення громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування, а також повідомлення про факти корупції правоохоронним органам", - резюмувала Олена Шуляк.