Рада ратифікувала угоду зі США про надра

Про це пише РБК-Україна з посиланням на онлайн-трансляцію з Ради. Про це повідомляють Контракти.UA.

Голосування по фракціях:

• "Слуга народу" - 210
• "Європейська солідарність" - 23
• "Батьківщина" - 22
• "Платформа за життя та мир" - 18
• "За майбутнє" - 10
• "Голос" - 12
• "Довіра" - 18
• "Відновлення України" - 12

Позафракційні - 13

Таким чином, сьогодні парламент ратифікував саме міжурядову угоду, яка дозволить створити Інвестиційний фонд.

Перед цим ратифікацію затвердили комітети ВРУ, а Кабмін подав необхідні документи, як пояснювальна записка, сам текст угоди та реєстрацію.

Заступник міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка раніше пояснював, що є ще дві додаткові технічні угоди, які сторони підпишуть пізніше. Втім, їх не треба ратифікувати у Верховній Раді.

"У нас чітке відокремлення того, що має ратифікувати Верховна Рада, а що має залишатися на корпоративному рівні. При цьому, депутати зберігають право парламентського контролю", - казав він.

Перший віцепрем'єр-міністр - міністр економіки Юлія Свириденко в інтервю РБК-Україна пояснювала, що решта угод матимуть комерційний характер і будуть підписуватися вже не урядом.

З боку України підписантом буде Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства (ДПП). Від США - Міжнародна фінансова корпорація розвитку (DFC).

"Зараз документи фіналізуються, але є низка речей, щодо яких є принципові домовленості - саме ті, про які ми публічно заявляли", - повідомляла вона.

Що відомо про угоду зі США про копалини

Нагадаємо, що в ніч з 30 квітня на 1 травня Україна і США підписали угоду про створення американсько-українського Інвестиційного фонду відбудови з рівною участю сторін.

Документ, підписаний першим віце-прем’єр-міністром - міністром економіки України Юлією Свириденко та міністром фінансів США Скоттом Бессентом, став результатом тривалих переговорів між двома країнами та навіть предметом суперечок. Втім, як зазначали в уряді, Україна змогла домогтися вигідних для себе умов.

Як зауважував прем’єр-міністр Денис Шмигаль, в основі документа - п’ять ключових принципів:

• Фонд створюється на засадах 50/50 й обидві сторони мають рівне право голосу.
• Україна зберігає повний контроль над надрами, інфраструктурою та природними ресурсами.
• Нові інвестиції, а не борги: жодних боргових зобов’язань угода не передбачає.
• Фонд інвестуватиме в проєкти та буде гарантувати комерційні закупівлі продукції на умовах "бери або плати".
• Угода не становитиме перепони для набуття Україною членства в ЄС.

Серед іншого - будь-які доходи партнерства не підлягатимуть оподаткуванню. При цьому перші 10 років прибутки не розподілятимуться, а повністю реінвестуватимуться в українську економіку (у нові проєкти чи відбудову). Потім - можуть бути розподілені між партнерами. Ці умови будуть обговорюватися додатково.

Загалом фонд інвестуватиме у проєкти із видобутку корисних копалин та нафти і газу, а також в супутню інфраструктуру чи переробку. Конкретні інвестиційні проєкти, на які будуть спрямовані кошти, Україна і США визначатимуть спільно.

Водночас, як заявили в Мінекономіки, внесок України за рахунок доходів стосуватиметься не лише нових, але і так званих "сплячих ліцензій".

"Якщо протягом 10 років не використовується та чи інша ліцензія, яка може працювати в промислових цілях, ми зацікавлені в тому, щоб її видали наново і вона приносила прибуток як Україні, так і фонду", - пояснював Тарас Качка.

Також в угоді зазначається - якщо Вашингтон надаватиме Україні нову військову допомогу (включаючи передачу систем озброєнь, боєприпасів, технологій або навчання), то капітальний внесок від США вважатиметься збільшеним на оціночну вартість.