Трибунал за злочини Росії проти України: чому зараз неможливо покарати Путіна, Лаврова й Мішустіна

Як ці санкції впливають на розслідування справ російських злочинців? І коли свою роботу запустить трибунал щодо агресії, про який Україна разом з європейськими країнами оголосила місяць тому — в матеріалі спеціальної кореспондентки ТСН Наталії Ярмоли.

Розслідування воєнних злочинів в Україні — це справжній виклик для прокурорів Міжнародного кримінального суду, адже за 18 місяців роботи в Україні вони задокументували більше доказів, ніж за всі 20 років його існування. Усіх цих доказів вистачить на сотні нових ордерів. Нині їх 6. Останній було оголошено понад рік тому, 5 березня 2024-го. Втім, останній рік Міжнародний кримінальний суд переживає непрості часи. Спроби російських шпигунів влаштуватися до офісу, численні хакерські атаки, санкції США, які буквально заморозили роботу суду. І сексуальний скандал з прокурором Карімом Ханом, який спалахнув торік і тягнеться досі. Працівниця суду звинувачує його в домаганнях. Кілька тижнів тому Карім Хан пішов у тривалу відпустку, доки триває розслідування.

«У вересні вирішуватиметься питання. І йдеться, що, можливо, він піде у відставку, тому що дійсно є дуже серйозний удар по репутації органу», — каже Володимир Яворський, програмний директор Центру громадянських свобод.

Ордери на арешт двох лідерів — Росії та Ізраїлю, які видав Карім Хан, країни-учасниці Римського статуту вже кілька разів проігнорували. Торік Монголія зустрічала Путіна з червоним хідником. Цьогоріч, на початку квітня, Угорщина приймала Нетаньягу. Під час зустрічі Віктор Орбан пояснив це так: його гість має імунітет глави держави, яка не є учасницею Римського статуту, а отже, виконувати ордер МКС не збирається.

«Угорщина стверджує, що обидва ці лідери — і Путін, і Нетаньягу — походять з країн, які не є державами-учасницями Римського статуту, суду. Але це не має значення. Якщо ви є державою-учасницею суду, ви зобов’язані згідно з Римським статутом, статутом суду затримувати та арештовувати будь-яку особу, якій суд висунув звинувачення», — каже виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів Марк Еліс.

А кілька тижнів тому угорський парламент взагалі проголосував за вихід з Міжнародного кримінального суду. І цей процес займе близько року. В ЄС сприймають це як ще один демонстративний крок, коли Угорщина власні інтереси ставить вище за спільну зовнішню політику Євросоюзу. Отже, у Брюсселі активно обговорюється питання позбавлення цієї країни права голосу.

На тлі кризи в МКС Україна разом з країнами Ради Європи оголосила про створення трибуналу щодо злочину агресії для Путіна та його поплічників. Після політичної заяви у Львові восени очікуємо підписання угоди. До неї долучаться понад 40 країн, і не лише з європейського континенту. Статут уже визначений. Наступний крок — підготовка інфраструктури суду: від приміщення у Гаазі до відбору суддів і прокурорів.

«Я очікую, що трибунал буде активовано, і він розпочне свою роботу не пізніше початку наступного року. Але одна важлива річ про трибунал. Нам потрібно бути дуже реалістичними щодо того, що цей трибунал зможе робити, а що ні. Трибунал не зможе переслідувати Володимира Путіна за ордером на арешт. Він зможе розслідувати проти нього справи, висунути обвинувальний акт, але вони не можуть його підтвердити. Але щойно він залишить посаду, процес буде відкрито», — каже Марк Еліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів, який співпрацює з Україною.

Імунітет трійки — президент, міністр закордонних справ і прем’єр — цей трибунал подолати не може, бо створений не на основі рішення ООН, а на базі Ради Європи. Отже Путін, Лавров, Мішустін під дію трибуналу не підпадають і поки займатимуть свої посади.

Довічне переслідування поки загрожує лише решті злочинців — генералів, пропагандистів, політиків. Міжнародне правосуддя — повільне, але свою дієвість світові таки доводило неодноразово.