Як домовлятися з Трампом і Путіним: професійний переговорник пояснив, у чому помиляються політики

У розмові він поділився унікальним поглядом на переговорну психологію політичних лідерів.

6ced6ef913338520db7f6b2c75dad7d7_17.06.25

У світі, де великі гравці дедалі рідше досягають згоди, а війна в Україні, митна політика та геополітична конкуренція лише загострюються, постає ключове питання: як вести ефективні переговори з тими, хто звик діяти з позиції сили — як-от Дональд Трамп або Володимир Путін? Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Про це журналіст Домінік Поссох поговорив з експертом із кризових переговорів Маттіасом Шраннером, колишнім головним переговірником поліції та нині радником ООН і урядів, передає Focus.

Трамп: переговори як гра на межі

За словами Шраннера, на відміну від стереотипу про емоційного й імпульсивного Трампа, насправді той діє жорстко і передбачувано. Його стиль — ультимативні вимоги, загострення конфлікту й наступ. Але ключ до розуміння — це момент, коли йому чинять опір.

“Як тільки він отримує зустрічний удар, він відступає”, — пояснив експерт.

Такі “грайливі переговори” — радше про демонстрацію сили, ніж про пошук компромісу. І це, зазначає Шраннер, значно ближче до китайської стратегії, ніж до західного раціонального підходу.

Путін: краще не домовлятися, ніж відступити

Позиція російського президента ще жорсткіша. За словами експерта, Путін не прагне компромісів, адже в його системі координат відступ — це слабкість. Саме тому часто замість себе він надсилає делегації нижчого рівня, що сигналізує про небажання домовлятися серйозно.

“Для нього жодна угода краща за компроміс, який вимагає від нього відступити”, — каже Шраннер.

Не публічно і з позиції сили

Шраннер також наголошує, що ефективні переговори не можна вести публічно. Коли переговорний процес стає видовищем, учасники втрачають гнучкість. Як приклад, він наводить ситуацію з Дональдом Трампом, який колись пообіцяв швидко завершити війну в Україні, але був змушений відступити від цієї заяви.

Експерт радить завчасно надсилати сигнали сили: це може бути ініціатива щодо часу, місця або порядку денного — навіть такі деталі формують враження про лідерство.

Оцінка себе — ключ до результату

“Переоцінка власної сили — шлях до зарозумілості. Недооцінка — до розчарування”, — нагадує Шраннер і радить: “Завжди спілкуйтеся з позиції рівності”.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський наголошує на необхідності змінити підхід Сполучених Штатів у діалозі з Росією, оскільки, на його думку, нинішня “тепла розмова” лише заохочує Кремль до продовження війни.