Курс 45,6 грн/$ та нові права податківців — що уряд заклав до Бюджетної декларації

Уряд вніс до Верховної Ради Бюджетну декларацію на 2026−2028 роки. Вона визначає основні макроекономічні прогнози на найближчі роки, а також вказує джерела наповнення бюджету на найближчий рік. Про це повідомляють Контракти.UA.

До чого варто готуватись та які положення виглядають найдискусійнішими, розповів Главкому Голова Комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. «Мінфін» публікує ключові тези.

Що таке бюджетна декларація

Бюджетна декларація (БД) визначає основні бюджетні показники щодо доходів, витрат, дефіциту та його фінансування, держборгу, міжбюджетних відносин тощо, і пріоритети фіскальної політики в різних сферах на середньострокову перспективу (плановий і наступні 2 роки).

За регламентом, БД розглядається Радою не пізніше 15 липня, утім, оскільки строки її внесення були порушені на місяць, ймовірно, дата розгляду у парламенті також буде перенесена. Прийняття Б Д може відбуватись із двома можливими опціями: (1) може бути просто взята до уваги; та/або (2) парламент у доповнення прийме свої пропозиції до неї.

Основні параметри проєкту держбюджету-2026

Доходи — 2 718,2 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом — 2553,0 млрд грн, за спеціальним фондом — 165,1 млрд грн).

Видатки — 3 742,3 млрд грн (у т.ч. за ЗФ — 3 462,0 млрд грн, за СФ — 280,3 млрд грн).

Дефіцит — 1 033,9 млрд грн (у т.ч. за ЗФ — 918,7 млрд грн, за СФ — 115,2 млрд грн), що становитиме 9,9% від прогнозованого ВВП (10 443,5 млрд грн). Наступними роками передбачається суттєве скорочення дефіциту державного бюджету — до 619,9 млрд грн у 2027 році та 511,9 млрд грн у 2028 році, або до 5,2% та 3,8% ВВП.

Який макропрогноз на найближчі роки

Прискорення зростання економіки з 4,5% у 2026 році до 5,0% у 2027, та 5,7% у 2028 році.

Інфляція, за прогнозом, уповільниться з 9,7% у середньому у 2026 році до 7,1% у 2027 році, та 5,6% у 2028 році (проте так і не увійшовши під планку 5%-го цільового показника).

Середньорічний офіційний обмінний курс гривні щодо долара США послабиться до 44,7 грн/дол у 2026 році, 45,2 грн/дол — у 2027, 45,6 грн/дол — у 2028.

Звертає на себе увагу те, що через три роки кількість зайнятих економічною діяльністю у віці 15−70 років збільшиться, порівнюючи з 2026 роком, усього на 200 тис. осіб, і досягне 13,2 млн осіб — це дуже мало для амбітних планів із відновлення України, які декларує уряд.

Суттєвим залишатиметься дефіцит торговельного балансу: протягом наступних трьох років він скоротиться з -34,7 млрд дол до -33,0 млрд дол, попри те, що, за прогнозом, у 2026 році темпи зростання експорту випереджатимуть темпи збільшення імпорту у 5,3 раза, у 2027 році — в 1,7 раза, у 2028 — в 1,5 раза.

За альтернативним сценарієм, у разі збереження високої інтенсивності воєнних дій у середньостроковій перспективі передбачається уповільнення темпів зростання ВВП до 2,4% у 2026 році з подальшим пригніченішим економічним відновленням у 2027 і 2028 роках в середньому щороку на рівні 4,6%, більший рівень інфляції (9,9% у 2026 році, 9,4% у 2027 році, 7,5% у 2028 році), повільніше відновлення експорту товарів та послуг.

Як збиратимуть гроші

У пріоритетних завданнях податкової політики йдеться про те, що включення нових категорій платників податків до існуючих пільгових режимів не передбачається. Загалом, поділяючи такий підхід, не можу не зазначити, що все ж не вірно застосовувати його «під одну гребінку» для усіх. Очевидно, є сфери, розвиток яких є життєво-необхідною потребою, як, наприклад, ОПК. Зокрема, зараз в парламенті зареєстровано пакет законів про Defence city, що передбачає в тому числі спеціальний податковий і митний режим для кваліфікованих підприємств ОПК. Хоча й із запізненням, але мусимо вирішити це питання на 4-му році повномасштабної війни.

Передбачається розширення підстав для позасудового доступу податкових органів до інформації про обсяги коштів, що надходять на банківські рахунки платників податків. Мені здається, у цьому питанні додаткова комунікація з боку Уряду/ Мінфіну щодо того, як, коли і за яких умов це відбуватиметься, буде точно не зайвою. Зі свого боку, як голова комітету, я можу вкотре запевнити, що за цього складу парламенту ніякого розширення позасудового доступу податкової служби до банківської таємниці не буде. Крапка.

Щодо стягнення податкового боргу, як джерела скорочення дефіциту бюджету. Сприймаю його, радше, як гарну теоретичну ідею, яка, на жаль, має мало шансів на реалізацію і, відповідно, є примарним джерелом наповнення бюджету. Не раджу сильно захоплюватись нею, на відміну від детінізації та розширення легальної податкової бази.

Щодо фінансування бюджету і боргової політики, уряд розраховує користуватись нині доступними інструментами, зробивши акцент на тому, що до кінця 2028 року планується зниження показника відношення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до рівня, що не перевищує 100% ВВП.

Водночас звертає на себе увагу таке джерело фінансування бюджету, як приватизація державного майна. Від неї протягом наступних трьох років очікується усього 6 млрд грн (по 2 млрд грн щороку), або у доларовому еквіваленті — лише $133 млн. Для порівняння: тільки у І півріччі 2025 року приватизаційні надходження склали 5,18 млрд грн. На практиці такі песимістичні оцінки означатимуть одне з двох: або до кінця 2028 році ми не тільки не наблизимось до завершення приватизаційних процесів в Україні (взагалі поставивши цей процес, по суті, на довгу паузу та толеруючи неефективну роботу державного сектору економіки), або Уряд, публічно не визнаючи це, вважає високо вірогідним альтернативний сценарій з продовженням фізичної руйнації підприємств та об'єктів інфраструктури та неможливістю реалізувати об'єкти великої та малої приватизації через відсутність попиту.

Витрати на оборону

За базовим сценарієм, який передбачає припинення вогню та суттєве покращення безпекової ситуації з 2026 року, обсяги видатків державного бюджету на середньостроковий період на відповідні цілі буде скорочено і визначено у сумі 1 817,2 млрд грн на 2026 рік, 1 439,1 млрд грн на 2027 рік, і 1 383,6 млн грн на 2028 рік. Видатки на закупівлю озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів складуть 134,3 млрд грн у 2026 році, 124,4 млрд грн у 2027 році та 10,9 млрд грн у 2028 році.

Україна пропонуватиме міжнародним партнерам із Коаліції охочих створити окремий фонд для фінансування потреб сил безпеки і оборони України, завдяки чому планується забезпечити необхідну чисельність військових для упередження поновлення збройної агресії росії проти України, що дозволить стати через це одним із чинників гарантії безпеки для Європейських партнерів.

За альтернативним сценарієм, який передбачає продовження бойових дій чи навіть їх інтенсифікацію, «наявність надзвичайної невизначеності щодо подальшої реалізації безпекових ризиків потребує передбачення окремого розділу, що окреслить коло питань, які потребуватимуть швидкої реакції української влади, міжнародних партнерів України та суспільства в умовах продовження збройної агресії росії проти України».

Продовження збройної агресії росії проти України, посилення її інтенсивності позначиться на параметрах бюджетної політики і потребуватиме відновлення обсягу видатків сектору безпеки і оборони на 2026 рік до рівня 2025 року, із огляду на зміни до державного бюджету. Проти базового сценарію видатки на сектор безпеки і оборони повинні бути збільшені на 750−800 млрд грн (до 2,6 трлн грн, або понад 25% ВВП).

За умови спрямування внутрішніх ресурсів, а саме доходів держбюджету та внутрішнього фінансування, на покриття видатків сектору безпеки і оборони, Україна потребуватиме збереження зовнішньої фінансової підтримки на рівні не нижче 2025 року для фінансування соціальних програм, підтримки населення.