Російський "ядерний вплив" тріщить по швах: Москва втрачає контроль над АЕС в Туреччині

Будівництво АЕС "Аккую" в Туреччині опинилося в глибокій кризі – російські працівники не отримують зарплати, а чисельність персоналу зменшилася у чотири рази.

gettyimages-1487435266-170667a_16.07.25_1

Через фінансові проблеми, санкції й технічні труднощі Росія більше не здатна підтримувати ядерні проєкти за кордоном як інструмент впливу. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.

Про це повідомляє Центр протидії дезінформації (ЦПД). Російські працівники на об’єкті не отримують заробітну плату з травня 2025 року, а кількість персоналу скоротилася з 12 до всього 3 тисяч осіб.

За даними ЗМІ, Кремль навіть розглядає можливість продажу своєї частки у проєкті, що свідчить про глибокі проблеми з його подальшим фінансуванням. Проєкт АЕС "Аккую" завжди мав для Росії не лише економічне, але й стратегічне значення. Від початку Москва позиціонувала будівництво ядерних об’єктів за кордоном як спосіб посилення впливу в регіоні.

З 2010 року "Росатом" працював над реалізацією угоди з Туреччиною, а з 2018-го активно йшло будівництво. Запланована загальна потужність станції – 4800 МВт (чотири енергоблоки), що мала зробити АЕС ключовим енергетичним об’єктом у регіоні Мерсін на півдні Туреччини.

Проте вторгнення РФ в Україну кардинально змінило ситуацію. Санкції, відтік капіталу, ізоляція від західних ринків і рекордні витрати на війну призвели до поступового руйнування фінансової основи Кремля. Раніше такі проєкти, як "Аккую", Кремль фінансував практично без обмежень, а тепер у Росії просто не вистачає ресурсів.

Крім фінансових труднощів, будівництво АЕС стикається і з технічними бар’єрами. Міністр енергетики Туреччини Альпарслан Байрактар підтвердив, що будівництво першого енергоблоку завершено на понад 90%, однак процес ускладнений затримкою постачання обладнання від німецької компанії Siemens. Через це "Росатом" змушений був терміново замовляти аналогічні компоненти в Китаї. Bloomberg повідомляє, що президент Туреччини особисто звертався до канцлера Німеччини з проханням вирішити питання, однак безрезультатно.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, у Росії стрімко зростає обсяг активів, які держава конфіскувала у бізнесу, намагаючись наповнити виснажену федеральну скарбницю. Але перспектива уповільнення воєнної економіки лише погіршує перспективи кремлівського режиму.