Чому злітно-посадкові смуги авіаносців розташовані під кутом

Авіаносці, які часто називають плавучими містами або аеродромами. Вони діють у відкритому морі та забезпечують глобальну присутність американської авіації. Пише УНІАН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Попри вражаючі розміри — близько 1092 футів (три з половиною футбольні поля) — реальна злітно-посадкова смуга на палубі має довжину лише 90 м. Для порівняння: на цивільних аеродромах смуги сягають 1800-4800 м, пише Slash Gear.

Дві смуги та кутова палуба

Палуба сучасного авіаносця має дві смуги: одну прямолінійну та одну під кутом. Саме похила смуга використовується для посадки — це дозволяє літакам одночасно злітати та приземлятися, що істотно підвищує ефективність і безпеку.

Технології запуску та посадки

Для зльоту з такої короткої смуги авіаносці використовують катапульти. Кораблі класу Nimitz оснащені паровими катапультами, тоді як новітні Ford отримали електромагнітну систему EMALS, яка здатна розганяти літаки до 240 км/год і споживає менше ресурсів.

Посадка відбувається за допомогою хвостового гака, який чіпляється за аварійні троси. На авіаносцях класу Ford використовується вдосконалена система AAG, що дозволяє саджати більше типів літаків і потребує менше обслуговування.

Як з’явилася похила смуга

До 1950-х років авіаносці мали лише одну центральну смугу. Це робило посадки надзвичайно ризикованими: невдала спроба могла призвести до зіткнення з іншими літаками чи до аварії.

У 1951 році британський капітан запропонував рішення — нахилену посадкову смугу. Вона дала пілотам можливість відновити швидкість і повторити захід на посадку без катастрофічних наслідків. Уже в 1952 році ВМС США модернізували свій авіаносець USS Antietam, і успіх нововведення був настільки переконливим, що більшість кораблів класу Essex отримали похилі палуби.