Курс гривні дійшов до 42 за долар: експерт пояснив, чого очікувати далі

Таку думку висловив у своїх соцмережах Сергій Фурса, український інвестиційний банкір, фінансовий експерт.

Експерт зазначив, що паніка була викликана здебільшого публікаціями, у яких стверджувалося, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) нібито вимагає від Національного банку України (НБУ) девальвацію гривні. Девальвація — це падіння курсу національної валюти відносно іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць. Простими словами, це ситуація, коли ваші гроші втрачають купівельну спроможність.

«МВФ дійсно виступає за девальвацію гривні. Але це не новина. Вже понад рік МВФ у комунікації з українцями наголошує, що його дуже турбує дуже фіксований курс і що це зазвичай погано закінчується», — заявив він.

За словами Фурси, Фонд і Міністерство фінансів України бачать у девальвації інструмент для полегшення фінансування дефіциту бюджету, оскільки міжнародна допомога конвертувалася б у більшу кількість гривень.

Чому НБУ не йде назустріч МВФ

Незважаючи на бажання МВФ, НБУ продовжує утримувати курс, керуючись іншими пріоритетами, а саме контролем над інфляцією — тривалим зростання загального рівня цін, що відображає зниження купівельної спроможності грошової одиниці.

«Позиція Нацбанку ґрунтується на тому, що він відповідає за інфляцію. А додаткова девальвація означатиме додатковий тиск на ціни», — заявив Сергій Фурса.

Експерт також додав, що для бізнесу важливіше співвідношення гривні до євро, оскільки Європа є основним торговельним партнером, і гривня і так поступово девальвує відносно європейської валюти, падаючи слідом за доларом.

Торговельний дефіцит та імпорт

Експерт визнає, що іншим аргументом на користь девальвації є рекордний торговельний дефіцит. Однак він наголошує, що знецінення гривні зараз не допоможе його зменшити.

«Що дійсно допомогло б притримати імпорт, так це податки. Дуже дивно, коли у нас досі діють пільгові умови на імпорт електроавтомобілів. Під час війни», — вважає Фурса.

На його думку, логічним кроком було б введення збільшеного оподаткування на непродуктивний імпорт, але такі заходи є політично непопулярними.

«Дуже дивно, коли у нас досі діють пільгові умови на імпорт електроавтомобілів. Під час війни. Так само під час війни ми дозволяємо собі не оподатковувати посилки від китайців, підтримуючи таким чином китайського виробника, який в свою чергу підтримує воєнну машину Росії. Під час війни на виживання не тільки пільги є недоречними», — зазначив Фурса.

Експерт наголошує, що, попри тиск і бажання МВФ, остаточне рішення про курсову політику залишається за Національним банком.

«Рішення буде приймати Нацбанк. Тиснути на який МВФ під час війни не буде. Тим більше, незалежність регулятора то дуже важлива історія і для самого МВФ. А Нацбанк в останній комунікації чітко сказав, що буде продовжувати попередню політику щодо курсу», — підсумував Сергій Фурса.

Він додав, що базовий прогноз щодо збільшення резервів НБУ в найближчий час, зокрема завдяки очікуваному репараційному кредиту, свідчить про те, що можливостей для утримання курсу у регулятора буде достатньо.

Нагадаємо, цього тижня народні депутати ухвалили бюджет на 2026 рік. Поки що в першому читанні. Цього разу дірка у державній скарбниці 2 трильйони гривень. Законотворці та урядовці сподіваються на щедрість міжнародних партнерів. Оскільки всі зароблені гроші ми витрачаємо на війну, фінансування соціальної сфери залежить виключно від допомоги із-за кордону.

Національний банк України встановив офіційний курс валют на вівторок, 27 жовтня. Так, порівняно з минулим днем вартість долара США підвищилася на 8 копійок і становить 42,07 гривні.