Politico: у Німеччині та Польщі зростає невдоволення через різкий наплив молодих українських чоловіків віком 18-22 роки

У Німеччині та Польщі — двох країнах, що прийняли найбільше українських біженців у межах ЄС — загострюється дискусія навколо нової хвилі приїзду молодих чоловіків 18-22 років з України, пише Politico.

Деякі європейські політики вважають, що збільшення кількості українців призовного віку може послабити суспільну підтримку військової допомоги Києву. Про це повідомляють Контракти.UA.

Після того як президент Володимир Зеленський наприкінці серпня дозволив чоловікам віком від 18 до 22 років вільно перетинати кордон, потік виїздів різко зріс.

За даними польських прикордонників, якщо з початку цього року до кінця серпня кордон перетнули близько 45 тис. чоловіків цієї вікової групи, то лише за наступні два місяці — уже 98,5 тис., тобто в середньому 1,6 тис. на день.

У Німеччині аналогічна тенденція: кількість молодих українців, що в’їжджають до країни, підскочила з 19 на тиждень у середині серпня до від 1400 до 1800 на тиждень у жовтні.

У правлячій коаліції канцлера Фрідріха Мерца дедалі більше політиків вимагають від Києва пояснень.

«Ми не зацікавлені в тому, щоб молоді українці проводили час у Німеччині, замість того щоб захищати свою країну», — заявив депутат від консерваторів Юрґен Гардт.

У німецькому парламенті обговорюють можливість обмеження права українців на соціальні виплати. За даними Федерального агентства праці, близько 490 тис. працездатних громадян України нині отримують допомогу з безробіття. Урядова коаліція готує законопроєкт, який може позбавити частину з них цих виплат.

Втім, не всі підтримують такий підхід. Представник Соціал-демократичної партії Себастіан Фідлер наголосив, що Німеччина не повинна втручатися у внутрішні рішення України щодо мобілізації: «Це не наше завдання — визначати, кого саме Україна має посилати на фронт».

Міністр внутрішніх справ Александер Добріндт закликав не поспішати з висновками: влада спостерігає, чи збережеться високий рівень прибуттів, чи це лише тимчасовий сплеск після зміни правил.

У Польщі праворадикальна партія Конфедерація виступила з жорсткою заявою: «Польща не може бути притулком для тисяч чоловіків, які мають захищати власну країну, перекладаючи тягар їхньої дезертирства на плечі польських платників податків».

Хоча українці становлять понад 6% польської робочої сили й роблять вагомий внесок в економіку, націоналістичні політики звинувачують уряд у надмірній щедрості соціальної підтримки. Президент Кароль Навроцький нещодавно наклав вето на законопроєкт про допомогу українцям, заявивши, що підтримку мають отримувати лише ті, хто працює й сплачує податки.

Загалом у Німеччині проживає близько 1,2 млн українців, у Польщі — майже 1 млн, що становить понад половину всіх українців із тимчасовим захистом у ЄС.

Але з наближенням зими — четвертої від початку повномасштабного вторгнення — настрої в Європі можуть змінитися. Зростання побутових проблем, енергетичної невизначеності та напруження бюджетів дає ультраправим новий привід тиснути на уряди, поєднуючи міграційне питання з темою військової допомоги Україні.

Як підсумував прем’єр Баварії Маркус Зедер, який запропонував обмежити європейську Директиву про тимчасовий захист: «Наша солідарність залишається. Але вона потребує чітких правил і відповідальності з обох сторін».