Путін на рік відстав від графіка захоплення Покровська, а прийдешня зима може бути вирішальною — Foreign Affair

Попереду вирішальна зима, йдеться у матеріалі Foreign Affairs.

Західні експерти вважають, що, схоже, зараз РФ перебуває на порозі консолідації контролю над містом, кидаючи все більше своїх військ на руїни Покровська. Тим часом БпЛА ворога відрізають українським захисникам доступ до постачання.

Битва за Покровськ не ізольована

Російські війська поступово перетворюють позиції ЗСУ на півночі й півдні на «кишені» та перебувають на околицях Костянтинівки. Крім того, окупанти застосовують далекобійні безпілотники та планувальні бомби для знищення інших міст, як-от Краматорська. Так само, зауважують у статті, відбувалося знищення Херсона. Ризику піддається і Запоріжжя, яке є економічним центром півдня. Якщо Донбас упаде, наголошує Foreign Affairs, то наступною ціллю Кремля, ймовірно, стане Харків.

“Трагічна іронія останніх дев'яти місяців війни полягає в тому, що хоча міжнародні дискусії домінували навколо перспектив переговорів і припинення вогню, Росія посилила інтенсивність бойових дій на фронті, також завдаючи далеких ударів по містах України”, — йдеться у матеріалі.

Зазначається, що Росія зараз бачить свою стратегічну мету — підкорення України — у три етапи.

Мета РФ

На першому етапі Росія прагне окупувати або знищити достатню кількість української території, щоб зробити Україну економічно залежною. Для цього Москві потрібно утримувати чотири окуповані області, а також Харківську, Миколаївську та Одеську.

Зазначається, що в цих умовах Кремль прагнутиме припинення вогню, вважаючи, що зможе перейти до другого етапу, на якому використовуватиме економічні важелі та політичну війну, підкріплену загрозою повторного вторгнення, щоб встановити контроль над Києвом.

На третьому етапі Росія поглине Україну до своєї орбіти подібно до Білорусі. Однак, констатують аналітики, наразі Росії ще далеко до досягнення першого з цих етапів.

Російські військові сподіваються, що їм вдасться виснажити ЗСУ, а їхні територіальні здобутки на полі бою прискоряться. Однак РФ незабаром зіткнеться з власними викликами, пов'язаними зі скороченням кількості військ. Щоб підтримувати нинішній темп наступальних операцій, Кремлю потрібно буде або розробити спосіб ведення бою, який краще зберігатиме життя її солдатів, або знайти нову модель вербування.

Четверта зима війни

Україна входить у четверту зиму війни. Здатність Києва, зауважує Foreign Affairs, протистояти подальшому вторгненню Росії залежатиме від трьох фундаментальних факторів: матеріальної бази, людей і рішучості.

Завдання постачання ЗСУ боєприпасів, необхідних для продовження бойових дій, тепер рішуче бере на себе Європа. Виробництво снарядів починає розширюватися, як і підсистем для крилатих ракет, безпілотників та іншої зброї. Однак виробництво засобів ППО досі залишається дефіцитним.

Щодо людських ресурсів ситуація інша. З одного боку, в Україні достатньо людей, щоб продовжувати воювати, але кількість боєздатної піхоти скорочується. Завдання військового керівництва, пише видання, — у покращенні якості та можливостей навчання, а також інтеграції піхоти до бойових бригад.

“Ця зима може бути вирішальною. Росія виробляє більше ракет, ніж будь-коли раніше, водночас пошкоджена енергомережа України вже не в змозі забезпечити живленням усю країну... Якщо Росія зможе прискорити свої здобутки — можливо, завдяки поєднанню провалу оборонних ліній України та зменшенню кількості населення основних центрів поблизу фронту, — вона може взяти курс на примус до покори України 2026 року”, — підсумовує Foreign Affairs.

Водночас зазначається, якщо Україна зможе об'єднатися з західними державами, щоб чинити реальний тиск на економіку та енергетичну інфраструктуру Росії, припинення вогню може бути досяжним до кінця наступного року.

Нагадаємо, The Telegraph пише про те, що війна Путіна наближається до кінця. Зазначається, що протягом багатьох років РФ вважалася такою сильною, що лише США можуть її стримати, а насправді вона настільки системно слабка, що цілеспрямований тиск і підтримка асиметричних сильних сторін України можуть змінити як поле бою, так і політику РФ.