Поганий вибір. Як влада реагує на скандал із "плівками Міндіча" і до чого це призведе

Про помилки влади під час головного корупційного скандалу останнього часу та їхні можливі наслідки – читайте в колонці журналіста РБК-Україна Мілана Лєліча. Про це повідомляють Контракти.UA.

"Концепція змінилася". Ця заяложена фраза з давнього анекдоту напрочуд точно описує поточний корупційний скандал і особливо реакцію на нього з боку верховної влади. Особливо, якщо згадати, яка фраза в анекдоті слідувала одразу за нею.

Перший час, поки скандал тільки набирав обертів, "нагорі", вочевидь, обрали тактику пасивної оборони – кілька вельми загальних фраз про необхідність нести покарання за скоєні злочини і, по суті, все. Якщо не брати до уваги контратаки на НАБУ і САП в анонімних телеграм-каналах, наскільки масштабної, настільки й бездарної.

Але "плівки Міндіча" розкручувалися далі, відео від НАБУ залітало в тренди, скріни з особливо смачними фразами фігурантів вірусилися в соцмережах, самі фрази розбирали на меми.

Останнє – куди більш важливий політичний фактор, ніж може здатися. Як пояснював РБК-Україна один досвідчений політик, в Україні ефект – і наслідки – будь-якого політико-корупційного скандалу багато в чому якраз визначається його меметичністю.

Якби учасники навіть дуже масштабної афери оперували винятково фінансово-юридичною термінологією, а сама схема зі стрілками і кружечками, ТОВками і офшорами, фінансовими інструментами і компаніями-прокладками ледве вмістилася б на аркуш А4 – реакція могла б бути зовсім іншою.

Але "підозру отримувати не хочеться", "некрасиві долари" і страждання фігуранта, якому важко нести пакет із півтора мільйонами, – тут усе очевидно будь-якій людині без профільної освіти. "Плівки" пішли в народ.

У підсумку, на ранок третього дня, у середу, від своєї посади було відсторонено Германа "Професора" Галущенка. Можливо, і правильний хід, але безнадійно, годин на сорок запізнілий. А в таких історіях це ціла вічність.

Ще в першій половині дня середи співрозмовники РБК-Україна в політичних колах озвучували побоювання, що влада – за давньою українською традицією – з усіх варіантів реагування на кризу вибере найгірший. А саме – піде в лобову атаку на НАБУ/САП, з підозрами, обшуками та арештами у відповідь. На щастя, цього разу обійшлося без традиційних підходів.

Тим паче, хоча YouTube-продакшн НАБУ на цей день узяв паузу, серіал підхопили прокурори САП у судах щодо запобіжного заходу фігурантам. І насипали ще гору імен і подробиць.

Серед них – навіть колишнього помічника і ще одного старого друга Зеленського, Сергія Шефіра, і навіть самого президента. Нехай навіть Зеленський з'явився в незрозумілому контексті, цілком можливо, взагалі без найменшого зв'язку із суттю справи. Але асоціація "плівки"-"корупція"-"друг президента"-"президент" почала формуватися сама по собі.

"Снаряди лягають все ближче", – прокоментував події співрозмовник РБК-Україна в політичних колах.

Тому нарешті з'явилася конкретна реакція від Зеленського – і обидва засвічених у скандалі міністри злетіли з посад, а президентський друг і центральна персона скандалу Тимур Міндіч ще й потрапить під санкції. Усе правильно, але, знову ж таки – надзвичайно, на дві з гаком доби, пізніше, ніж було потрібно.

Чи допоможе це присікти наслідки скандалу? Навряд чи. Такі ситуації подібні до гангрени – щоб її зупинити, треба діяти швидко і різати безжально. Якщо витратити час на коливання, потім відрізати доведеться набагато більше, і не факт, що навіть це допоможе.

Тим паче, що снаряди лягатимуть і далі, серіал із "плівками" навряд чи раптово обірветься на четвертій серії, тим паче, шоураннери з НАБУ анонсували продовження.

Наслідки події можна поділити на внутрішні та зовнішні.

З першими все очевидно – потужний удар по іміджу, підтримці та довірі до влади, маса народного невдоволення, тим паче на тлі відключень світла і важкої ситуації на фронті. Але незважаючи на заклики російської ботоферми до негайного майдану, не схоже, що ситуація піде за таким, максимально небезпечним сценарієм. Ключове слово – поки що не піде. Хто знає, що буде в наступній серії.

Але навіть якщо ця історія не призведе до незворотних наслідків, згодом буде витіснена іншими і навіть трохи забудеться, довгострокові наслідки, на виборах, які колись, але відбудуться, точно будуть. Знайдеться, кому нагадати народу про "двушку в Москву".

Більш предметними і близькими в часі можуть бути зовнішні наслідки. Поки що Захід уважно спостерігає, офіційно майже нічого не коментує, теж очікує нових серій і подальшого розвитку подій.

Цілком можливо, що на інституційній підтримці України ця історія, якщо вона зовсім вже не вийде з берегів, безпосередньо не позначиться – без допомоги у війні з Росією нас ніхто не залишить. Але за Україною після літнього скандалу з НАБУ і САП уже стали стежити набагато уважніше, з лупою в руках. Зараз напевно можуть взяти вже й мікроскоп. І обставляти нові транші підтримки масою додаткових умов, яких Україні доведеться дотримуватися.

До того ж, просто шикарний пас отримали антиукраїнські популісти, які є майже в кожній західній країні. Мовляв, ми ж вам казали, що в Україні всі крадуть, а ви нас не слухали. Тепер їм не треба буде вигадувати маячню про "яхти Зеленського", є цілком конкретні факти. Просто береш роздруківки переговорів, перекладаєш своєю мовою і показуєш із трибуни парламенту: кому ви зібралися 200 мільярдів репараційного кредиту давати? Цим ось людям?

Так, звичайно, найчистіший популізм – але зрозумілий, європейсько-американській публіці може "зайти".

У сухому залишку, українська влада так і не навчилася прораховувати на кілька кроків уперед навіть нескладну партію. Але при виборі між поганим і жахливим сценарієм хоча б не віддала перевагу останньому.

Але і не спробувала якось обернути ситуацію на свою користь, за класичними правилами спін-політтехнологій. Мовляв, подивіться: так, корупція ще є, але недоторканних немає, друг ти президента чи не друг, якщо вкрав – до в'язниці, таку країну якраз і будують українці, починаючи з Революції, і ось уже є прогрес тощо.

Як кажуть наприкінці кожної серії, "далі буде". Тим паче, судячи з усього, у продовженні йтиметься вже не про крадіжки на енергетиці, а про ще більш чутливу тему – схеми на оборонці.