Перше СЗЧ і "дезертири-рецидивісти": у Третій штурмовій вказали на різницю

У Третій штурмовій закликали до справедливого підходу щодо СЗЧ і пояснили, чому не можна карати всіх, хто втік з війська.

0c13f418b8771b157dcd460d61f19428_25.11.25

Випадки СЗЧ фіксуються в усіх підрозділах, але їхня кількість суттєво різниться. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Про це заявив голова штабного фонду Третього армійського корпусу Олег Петренко, передають «Новини.LIVE».

«СЗЧ є всюди. Питання ж відносності, питання великих масивів цифр», — сказав він.

За словами Петренка, у Третій штурмовій бригаді співвідношення випадків СЗЧ власних військових і бійців, які приєдналися до Третьої штурмової після СЗЧ з інших частин, становить 1 до 15.

«Тому питання не в амністії. Зараз амністія, а завтра когось мобілізували, він знає, що (після СЗЧ — Ред.) по умовчанню він буде амністований, то так взагалі нікого не загониш (до армії — Ред.). До серпня місяця, до вересня, це була достатньо розумна норма про те, що звільнялось від кримінального переслідування перше СЗЧ», — сказав Петренко.

Натомість військовий вважає, що потрібно карати так званих «СЗЧівців-рецидивістів», які не хочуть воювати взагалі. Це одна історія.

«Але коли мобілізований, потрапляє спочатку в „учебку“, а потім в підрозділ, і просто розуміє, що його навіть ніхто не намагається повноцінно навчити, щоб мати шанс вижити на війні. От просто розуміє, що ставлення таке… Він розуміє, що в перший день на фронті він може просто померти. Тому звинувачувати таких людей, що вони там десь не втрималися і пішли в СЗЧ, насправді важко», — визнав військовий.

Він наголошує, що основні причини перших випадків СЗЧ — недовіра до командирів або відсутність належного навчання. Тому Петренко підтримує норму про звільнення від кримінального переслідування за перше СЗЧ, оскільки вона забезпечила армії помітний мобілізаційний ресурс.

Раніше нардеп Роман Костенко попередив, що в Україні є критичною ситуація з СЗЧ — 80% мобілізованих тікають з центрів підготовки, і з часом кількість тих, хто ухиляється, може зрівнятися з чисельністю чинної армії.