Друг Трампа і Кремля. Чим завершиться скандал довкола розмов Віткоффа з росіянами

РБК-Україна розповідає, як Віткофф став ключовим лобістом російських інтересів у Білому домі та одночасно – проблемою для України та Європи. Про це повідомляють Контракти.UA.

Головне:

• Що пов'язує Віткоффа і Трампа?
• Як Віткофф фактично став на бік Росії?
• Яким чином на його позиції може вплинути новий скандал?

Президента США та його спецпредставника пов’язує понад тридцять років дружби. У 1986 році молодий юрист Стів Віткофф випадково зустрів Дональда Трампа в нічній нью-йоркській закусочній. Трамп, тоді ще початківець-забудовник, прийшов перекусити, але забув гаманець. Побачивши знайомого юриста, він попросив оплатити йому бутерброд. Віткофф заплатив – і забув про цю дрібницю.

Сім років потому вони знову випадково перетнулися, і Трамп одразу впізнав його зі словами: "Ти той хлопець, який купив мені бутерброд!". Цей епізод став початком тривалої дружби та партнерства.

У портфоліо Віткоффа – готелі, офісні центри та житлові комплекси у кількох американських містах. Як пише Jewish Insider, він добре розуміє людей, динаміку ринку й те, як переконати великих інвесторів відкривати свої гаманці.

Рік тому Віткофф почав використовувати ці навички вже в іншій площині – на міжнародній арені. Частково успішно, а частково – ні, особливо коли його самого почали використовувати як інструмент впливу на президента США.

"Стів буде невтомним голосом миру", – заявив Трамп, представляючи його як спеціального посланця. Та проблема в тому, що він чує далеко не всіх однаково.

Представник (щодо) Росії

Віткофф не мав жодного досвіду державної служби. Це стало водночас його перевагою та недоліком. Першим серйозним завданням нового спецпредставника була місія на Близькому Сході – спроба посередництва у війні в Секторі Газа. Хоча він оперативно встановив контакти з Ізраїлем та спонсорами ХАМАС, швидкого результату не досяг. Угоду сторони підписали лише в жовтні, і з її виконанням досі є проблеми.

Попри це, досить швидко Трамп залучив Віткоффа до іншого напрямку – контактів із Росією. І практично одразу це створило проблеми для України: спецпредставник перестав навіть імітувати нейтральність.

На відміну від Кіта Келлога, спецпредставника щодо України та генерала у відставці, який мислить у категоріях "Холодної війни", Віткофф сприймає світ через логіку торгу. Він підходить до переговорів щодо України з тією ж бізнесовою психологією, з якою свого часу перебудовував старі майстерні в Гарлемі на люкс-апартаменти.

Усе це наклалося на вдалі для Росії кадрові рішення. Кремль призначив у переговорники до Віткоффа бізнесмена Кирила Дмитрієва – за темпераментом та способом мислення дуже схожого на самого Віткоффа. У поєднанні з відсутністю дипломатичного досвіду це фактично перетворило американського спецпредставника на напівофіційного провідника російських наративів у Білому домі.

Під час своїх численних поїздок до Москви Віткофф проводив багатогодинні розмови з Путіним та іншими російськими посадовцями. Відомо, що принаймні під час однієї з таких зустрічей він користувався не власним, а російським перекладачем – що є грубим порушенням протоколу й правил безпеки.

Після кожного такого візиту Віткофф повертався до Вашингтона з російськими тезами про "прагнення РФ до миру". Це різко контрастувало з ситуацією на фронті та постійними обстрілами українських міст.

У результаті переговорний процес топтався на місці. А замість тиску на Росію Трамп, судячи з усього під впливом Віткоффа, обмежувався туманними заявами та загальними фразами.

Скандал через розмови

26 листопада агентство Bloomberg оприлюднило стенограму телефонної розмови Віткоффа з помічником Путіна Юрієм Ушаковим. У ній спецпредставник фактично підказував росіянам, як найвигідніше подати президенту США свої пропозиції щодо "миру" в Україні.

Публікація викликала хвилю обурення у Вашингтоні. Демократ Тед Лю назвав Віткоффа "зрадником". Республіканець Ден Бейкон закликав негайно звільнити його, заявивши, що це "російський агент".

Натомість Дональд Трамп відреагував спокійно й заявив, що нічого надзвичайного не сталося:

"Тому що йому треба це "продати" Україні. Йому треба "продати" Україну Росії. Так працює людина, яка укладає угоди. Ти кажеш: "Слухайте, ось чого вони хочуть". Це нормальний переговорний процес", – пояснив президент США.

Щодо джерела витоку існують різні версії: запис могли передати американські чиновники, щоб зірвати або ускладнити переговори; сама Росія – з тих самих мотивів; або навіть українські спецслужби, які прагнуть послабити позиції Віткоффа у Білому домі.

Попри публічний захист Трампа, репутація Віткоффа у США різко погіршилася. А це фактор, який не може ігнорувати навіть президент. У перспективі скандал може суттєво послабити позиції спецпредставника.

На тлі цієї історії в американських медіа вже лунають заклики передати повне керівництво переговорним процесом держсекретарю Марко Рубіо, який має більш збалансований підхід. Віце-президент Джей Ді Венс поки що підтримує Віткоффа, але з кожним місяцем перетворюється на самостійнішого політичного гравця. Він уже не раз демонстрував готовність жертвувати іншими фігурами заради власного рейтингу. Якщо критика Віткоффа триватиме, Трампу, імовірно, доведеться вибирати: або публічно пожертвувати давнім другом, або ризикувати розколом у власної партії.

Втім, на відміну від екс-радника з питань національної безпеки Майкла Волца, який навесні втрапив у схожий скандал, "Сігналгейт", за який зрештою поплатився посадою, у Віткоффа є суттєва перевага – він є особистим другом Трампа. А Трамп своїх справжніх друзів "не здає".