Стефанчук підписав закон про держбюджет-2026

Про це пише РБК-Україна з посиланням на сайт ВРУ. Про це повідомляють Контракти.UA.

Держбюджет-2026: основні показники

Доходи держбюджету у 2026 році становитимуть 2 трлн 918 млрд гривень, а видатки - 4 трлн 781 млрд гривень.

Граничний обсяг дефіциту збільшено майже на 6 млрд гривень - до 1,9 трлн гривень. Рівень дефіциту: 18,5% ВВП.

Серед видатків найбільшою статтею залишається сектор безпеки й оборони. Держава спрямовує на армію - 2,8 трлн гривень, це майже 60% від усіх видатків. З цієї суми 1,3 трлн гривень піде на грошове зарплати військовим. На озброєння та військову техніку - 709 млрд гривень.

Решта видатків будуть профінансовані за рахунок міжнародної допомоги.

Вперше з 2023 року передбачено збільшення соціальних стандартів:

• мінімальна зарплата - з 8 000 грн до 8 647 грн;
• загальний прожитковий мінімум - з 2 920 грн до 3 209 грн;
• прожитковий мінімум для працездатних осіб - з 3 028 грн до 3 328 грн;
• прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність - з 2 361 грн до 2 595 грн.

Зарплати для вчителів зростуть поетапно. На 30% з 1 січня та ще на 20% з 1 вересня. Тобто, за словами глави Мінфіну Сергія Марченка, до вересня наступного року зарплатня освітян буде складати до 30 тисяч гривень.

Аби додаткові кошти спрямувати на підвищення зарплат педагогічним працівникам, придбання пасажирських вагонів, компенсацію бізнесу за втрати через війну та на облаштування укриттів у дитячих садках, до другого читання було збільшено фінансування резервного фонду на 19 млрд гривень.

Місцевим бюджетам додають 4% від ПДФО, або податку на доходи фізичних осіб (до 64%) на проведення розрахунків за енергоносії та на погашення заборгованості з різниці в тарифах.

Як Рада ухвалювала держбюджет

Нагадаємо, у середу, 3 листопада Верховна Рада у другому читанні та в цілому ухвалила 257 голосами "за" закон про держбюджет-2026 рік.

Перше читання державний бюджет на наступний рік пройшов парламент 31 жовтня. Після чого документ доопрацювали з урахуванням пропозицій Бюджетного комітету.

Після ухвалення держбюджету Радою президент Володимир Зеленський подякував нардепам, які підтримали закон, підкресливши, що це демонструє стійкість держави та забезпечує фінансову прогнозованість на наступний рік.

Додамо, що за вимогами Бюджетного кодексу, Рада мала схвалити проєкт у другому читанні ще до 20 листопада, а остаточне ухвалення повинно було відбутися не пізніше 1 грудня, аби документ набув чинності з початку року.