Саркофаг під прицілом: чому атака поблизу ЧАЕС загрожує не лише Україні

Про це заявив колишній голова Державної інспекції ядерного регулювання України Григорій Плачков для «КИЇВ24».

Експерт наголосив, що четвертий енергоблок ЧАЕС досі перебуває в аварійному стані, а всередині реактора залишається ядерне паливо. Попри наявність захисної арки вона не здатна захистити об’єкт від сучасних засобів ураження.

«Дійсно, атомні електростанції, особливо такі об’єкти, як Чорнобильська АЕС, що зазнала катастрофи 1986 року, не проєктуються для ведення бойових дій. Четвертий енергоблок, над яким побудовано новий безпечний конфаймент — це одна з найскладніших інженерних споруд у світі. Якщо туди влучать „Шахед“, „Іскандер“ або ракета іншого типу, наслідки можуть бути достатньо складними за проєктними або не проєктними характеристиками», — пояснив Григорій Плачков.

Фахівець також нагадав, що повне приведення зруйнованого реактора до екологічно безпечного стану — це завдання не на десятиліття, а на сторіччя. Наслідки аварії 1986 року досі залишаються актуальним викликом для майбутніх поколінь.

«Наслідки аварії ще дістануться і нашим внукам. Приведення у безпечний стан такого об’єкту займає навіть не десятиліття, а сторіччя. Тому об’єкт складний і небезпечний з погляду ядерної та радіаційної безпеки, і військові дії можуть завдати йому достатньо великої шкоди», — підсумував ексголова Держатомрегулювання.

Раніше директор Чорнобильської АЕС Сергій Тараканов заявляв, що російський удар може призвести до руйнування саркофагу на Чорнобильській атомній електростанції.

Раніше МАГАТЕ заявило, що на початку цього місяця інспекційна місія виявила, що захисна арка над реактором і саркофаг над ЧАЕС «втратили свої основні функції безпеки, зокрема здатність до утримання радіоактивних матеріалів, а також виявила, що опорні конструкції чи системи моніторингу не зазнали постійної шкоди».