Le Monde: операція США у Венесуелі — палиця з двома кінцями для України

Володимир Зеленський не зміг стримати посмішку, безперечно, розчаровану. Всього через кілька годин після оголошення про вражаючу військову операцію США із захоплення Ніколаса Мадуро, звинуваченого в наркоторгівлі, український лідер дозволив собі вдатися до мрій.

«Якщо з диктаторами можна так легко і просто розправлятися, то США знають, що робити далі», — заявив він групі журналістів, які зібралися в Києві.

Пояснення нікому не було потрібне. Зеленський мав на увазі Володимира Путіна.

По суті, ця блискавична операція Сполучених Штатів могла б задовольнити Москву.

«Хіба США не порушили міжнародне право заради прибуткових цілей, як це зробила Росія під час вторгнення в Україну? Заявляючи про покладення кінця стражданням венесуельського народу та стверджуючи про своє бажання захистити американців від лиха наркотиків, Сполучені Штати, здається, насправді прагнуть нафтових багатств Каракаса. Для геополітичних експертів американський наступ має всі ознаки неоколоніалізму», — пишуть у виданні.

Москва поспішила наголосити на суперечностях нібито гуманістичного Заходу, захисника міжнародного права.

Формально, МЗС Росії засудило американську операцію. Але сам Кремль не прокоментував це, Путін, як завжди, вважав за краще не реагувати імпульсивно. Тим не менш, Москва дестабілізована цією американською демонстрацією сили.

Зіткнувшись із Путіним, чиєю улюбленою зброєю є залякування, Трамп «тільки продемонстрував свою рішучість і прагнення до ескалації», — зазначає Кирило Рогов, науковий співробітник Інституту гуманітарних наук у Відні.

Росія заскочена зненацька

За лічені години Дональд Трамп досяг того, чого Володимир Путін не зміг зробити майже за чотири роки.

«Ніхто більше не ставитиме під сумнів домінування Америки у Західній півкулі», — вихвалявся президент США, закріплюючи військову перевагу Вашингтона.

«Каракас за три години. Американці у Венесуелі повторюють перші години нашої „спеціальної військової операції“ в Україні у 2022 році» –пише один із російських Z-каналів у Telegram.

Z-пропагандисти стверджують, що Москва мала б зробити те саме з Києвом та Володимиром Зеленським.

Але Росію це застало зненацька.

«Мадуро був ключовим партнером Путіна в Латинській Америці „, — зазначає Пітер Раф, директор Центру Європи та Євразії в Інституті Гудзона.

Присутність президента Венесуели на грандіозних святкуваннях у Москві 9 травня 2025 року, присвячених 80-й річниці перемоги Радянського Союзу у Другій світовій війні, була тепло сприйнята диктатором Кремля.

«Його ліквідація — це явно удар по Путіну. Це показує, що його системи протиповітряної оборони, встановлені навколо столиці Венесуели, та його політичні угоди — Москва та Каракас нещодавно підписали десятирічну угоду про стратегічне партнерство — марні проти американської влади», — зазначає Раф.

Втручаючись у справи Венесуели, Вашингтон торкається одного з чутливих питань Москви: її нафтових доходів. Сполучені Штати прагнуть відродити занедбані нафтові об’єкти там, очевидно, відмовившись від угоди про спільне підприємство, поновленої на п’ятнадцять років у листопаді 2025 року між державною компанією Petroleos de Venezuela та дочірньою компанією російської компанії «Росзарубежнефть».

Це захоплення венесуельських нафтових багатств та очікуване падіння цін через збільшення пропозиції можуть серйозно зашкодити російській економіці, яка вже постраждала від виснажливої ​​війни в Україні та міжнародних санкцій.

Трамп роздратований Путіним

Таким чином, захоплення Ніколаса Маудуро є геополітичною та нафтовою невдачею для Володимира Путіна. Ще однією, через рік після падіння його союзника, колишнього президента Сирії Башара Асада, який шукав притулку в Росії.