Як Україні провести вибори після війни, не втративши державу: аналіз експерта

Експерт Центру політико-правових реформ, заступник голови ЦВК (2007–2018) Андрій Магера у своїй статті для «Дзеркала тижня» проаналізував ризики та запропонував дорожню карту легітимного процесу.

Україна, згідно з Конституцією, є демократичною державою, де єдиним джерелом влади є народ. Однак повномасштабна агресія РФ та режим воєнного стану змінили політичну реальність, обмеживши виборчі права та політичні свободи. Розмова про вибори зараз — це передусім розмова про умови, за яких вони можуть бути визнані легітимними, наголошує експерт.

Конституційний фундамент: п’ять «ні», які не можна порушувати

Основою будь-якого виборчого процесу в Україні залишається Конституція. Андрій Магера нагадує про п’ять непорушних принципів виборчого права: вибори мають бути вільними, загальними, рівними, прямими та відбуватися шляхом таємного голосування.

Це не просто декларації, а жорсткі межі. Будь-яке відхилення від цих принципів, навіть виправдане наслідками війни, автоматично робить процес нелегітимним.

Наразі законодавче регулювання виборів в Україні є фрагментарним. Хоча 2019 року було ухвалено Виборчий кодекс, діяльність ЦВК, Реєстру виборців та політичних партій регулюється окремими законами, що створює ризики правових суперечностей. Крім того, важливим орієнтиром залишаються рішення Конституційного Суду та міжнародні стандарти. Ігнорування останніх, хоч і можливе формально, матиме катастрофічні репутаційні наслідки для країни, яка прагне стати членом ЄС.

Спеціальний закон: навіщо він потрібен і що в ньому має бути

Експерт наголошує: повоєнні вибори потребують не косметичних правок, а ухвалення спеціального закону для перших повоєнних парламентських виборів. Цей документ має діяти як доповнення до Виборчого кодексу, а не замінювати його, і втратити чинність після завершення волевиявлення.

Чому це необхідно? Чинна система з відкритими регіональними списками має вразливі місця, які в умовах після війни стануть критичними. Найбільша проблема — привілейоване становище перших дев’яти кандидатів у загальнонаціональному списку партії.

«Вони не закріплюються за жодним виборчим регіоном і отримують мандати в пріоритетному порядку, що суперечить принципу рівного виборчого права», — зауважує автор статті.

Магера пропонує раціональну корекцію: закріпити всіх кандидатів без винятку за регіонами, щоб так звані «лідери списку» проходили таке ж електоральне оцінювання виборцями, як і рядові партійці.

Спеціальний закон також має врегулювати «форс-мажорні» аспекти:

• Визначення дати старту процесу та дня голосування.
• Нову територіальну організацію виборів (округи, дільниці).
• Особливості списків виборців з урахуванням міграції.
• Специфіку голосування військових та біженців.

Водночас експерт зазначає, що виборча система для президентських виборів є значно стабільнішою і не потребує кардинального перегляду.

Зруйнована географія: як перекроїти карту округів

Агресія РФ змінила не лише долі людей, а й фізичну карту виборчого процесу. Чинна система округів та регіонів була розрахована на мирний час і межі областей. Зараз частина територій окупована, а десятки округів фактично не контролюються українською владою.

«За таких умов перелік виборчих регіонів і округів потребує перегляду», — зазначає Магера.

Ще гостріша проблема — інфраструктура. За даними ЦВК, знищено або пошкоджено понад 7,5 тисячі приміщень для голосування. Без їхнього відновлення або створення нових дільниць (зокрема модульних) провести вибори в багатьох громадах буде фізично неможливо. Магера наголошує на необхідності перегляду мережі дільниць: ліквідації тих, де населення зникло, і створення нових у місцях концентрації ВПО.

Мільйони за кордоном: як уникнути колапсу

Один із найскладніших викликів — забезпечення права голосу мільйонам українців, які виїхали за кордон. Наявні закордонні дільниці мають критично низьку пропускну спроможність: навіть за ідеальної організації одна дільниця може прийняти максимум 6,5–7 тисяч людей. Це загрожує кілометровими чергами та фактичною втратою права голосу для більшості мігрантів.

Крім того, виборці за кордоном зараз дискриміновані: вони голосують за партію, але не можуть впливати на просування конкретних кандидатів у списках (немає преференційного голосу).

Андрій Магера пропонує два шляхи вирішення проблеми, які потребують законодавчих змін:

1. Створення окремого закордонного виборчого регіону з власним списком кандидатів.
2. Включення закордонних дільниць до Київського міського виборчого регіону (як місця розташування МЗС).

Для збільшення пропускної спроможності доцільно відкривати додаткові дільниці поза дипустановами (за згодою країн перебування) або створювати по дві дільниці в одному приміщенні посольства, якщо дозволяє площа.

Чому «Дія» та пошта — це погана ідея

Обговорюючи методи розвантаження дільниць, експерт категорично застерігає від запровадження електронного голосування на перших повоєнних виборах.

«Електронне голосування нині є найризиковішим варіантом через низьку довіру та загрози втручання в ІТ-системи», — впевнений Магера.

Голосування поштою також не є панацеєю: воно не знімає ризиків підкупу чи тиску на виборця, а також ставить Україну в залежність від поштової інфраструктури інших держав. Найреалістичнішим інструментом Магера називає збільшення часу голосування в день виборів, наприклад, від 7:00 до 22:00.

Військові та ВПО: особливі умови

Щодо внутрішньо переміщених осіб пропонується лібералізувати процедуру зміни місця голосування, зробивши її доступною через електронний кабінет виборця. Однак експерт наполягає на збереженні «дедлайнів» для такої зміни, щоб уникнути хаосу зі списками в день виборів.

Для військових критично важливо забезпечити як активне, так і пасивне виборче право. Андрій Магера наголошує: час служби, перебування на фронті чи в полоні має зараховуватися до цензу осілості (вимога проживання в Україні протягом останніх 5 років), адже це обставини, що не залежать від волі людини. Також необхідно передбачити можливість створення спецдільниць у місцях дислокації підрозділів.

Нагадаємо, у ЦВК заявили про зміну правил. Голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко розповів, чому після війни вибори в Україні не відбудуться за стандартною процедурою.