Експерт: Відтепер наявність резервного живлення в новобудовах — це жорстка вимога будівельних норм

Ринок первинної нерухомості в Україні переживає фундаментальні зміни. Відтепер наявність резервного живлення в новобудовах — це не опція «бізнес-класу», а жорстка вимога будівельних норм. Пише Мінфін. Про це повідомляють Контракти.UA.

Проте це правило стосується лише нових проєктів, тоді як мешканці вже заселених будинків змушені вирішувати енергетичні проблеми самостійно. Про це в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» повідомила комерційна директорка компанії «Інтергал-Буд» Олена Рижова.

Нові правила гри

Зміни продиктовані набранням чинності нових Державних будівельних норм (ДБН В.2.2−5:2023) восени 2023 року. Згідно з ними, девелопери зобов'язані інтегрувати енергонезалежні системи ще на етапі проєктування, зокрема для сховищ та споруд подвійного призначення. Без цього об'єкт не пройде експертизу, а Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) не видасть сертифікат готовності.

«Забудовник тепер не може просто здати бетонну коробку. Він зобов’язаний забезпечити життєздатність будинку під час блекаутів та тривог. Це не просто світло в коридорі — це робота систем вентиляції протягом 48 годин. Якщо в проєкті немає автономного живлення, здатного забезпечити обмін повітря та насоси каналізації, об'єкт просто не пройде експертизу», — пояснила Олена Рижова.

У нових проєктах вартість генераторів та їх монтажу вже закладається у собівартість будівництва. Це дозволяє одразу прорахувати допустимі навантаження, врахувати норми шуму та екологічні вимоги.

Що саме живитимуть генератори

Важливо розуміти, що вимога до забудовника не означає повну енергонезалежність кожної квартири (щоб працювали телевізори чи електроплити). Йдеться про критично важливі загальнобудинкові системи:

• · Ліфти (або хоча б один пожежний ліфт).
• · Насоси для подачі води та каналізації.
• · Індивідуальні теплові пункти (ІТП) або котельні.
• · Системи пожежної безпеки та аварійного освітлення.

Проблема зданих будинків: хто платить?

Ситуація кардинально відрізняється для мешканців житлових комплексів, які вже введені в експлуатацію. Навіть якщо сусідня черга того ж ЖК будується вже з генератором від забудовника, мешканці готового будинку не можуть вимагати аналогічного обладнання безкоштовно.

Юридична причина проста: після введення в експлуатацію будинок стає спільною сумісною власністю власників квартир. Законодавство не передбачає механізму, за яким девелопер міг би фінансувати модернізацію чужої власності.

Тому у вже заселених будинках ініціатива та фінансування повністю лягають на плечі ОСББ або керуючих компаній.

«Встановлення генератора в будинку, який вже отримав акт введення в експлуатацію та заселений — це вихід забудовника за межі будівництва і перехід у площину житлового права та експлуатації», — наголошує експертка.

Складність інженерії

Експерти також застерігають від спрощеного підходу до енергонезалежності. Встановлення промислового генератора у багатоповерхівці — це складний інженерний проєкт, а не просто покупка пристрою.

Необхідно розробити технічне рішення, яке включає:

• · Аналіз електромереж та розрахунок потужності.
• · Схему автоматичного перемикання.
• · Системи заземлення та вентиляції відпрацьованих газів.
• · Шумоізоляцію.

Рижова підкреслила, що хоча забудовники не фінансують обладнання для зданих будинків, вони часто готові взяти на себе проєктування та організацію робіт, залишаючи фінансову складову за мешканцями.