Світ без правил: останній договір про ядерну зброю закінчився — що далі

Про це йдеться в матеріалі The Conversation.

Ця угода обмежувала кількість розгорнутих стратегічних ядерних боєголовок до 1550 у кожної зі сторін, а також встановлювала ліміти на ракети й бомбардувальники, передбачала інспекції, обмін даними та заборону перешкоджати супутниковому моніторингу. Водночас вона не регулювала резервні арсенали.

Чому це небезпечно

Аналітики попереджають, що відсутність обмежень може призвести до непередбачуваної тристоронньої гонки озброєнь. Особливо з огляду на те, що Китай активно нарощує свій ядерний потенціал, а нові технології — високоточна зброя, кібероперації та штучний інтелект — ускладнюють баланс стримування.

На їхню думку, це може підвищити ризик ядерного конфлікту до рівня, якого світ не бачив десятиліттями.

Міжнародні угоди про контроль над озброєннями давали ключові переваги:

• передбачуваність і зниження напруження;
• прозорість через перевірки й обмін даними;
• зменшення стимулів для першого удару;
• стабілізацію відносин між державами.

Саме після Карибської кризи 1962 року США і СРСР почали створювати систему контролю над ядерною зброєю, щоб уникнути катастрофи. З того часу було демонтовано понад 80% світових ядерних арсеналів.

Що буде далі

Президент США Дональд Трамп відмовився підтримати пропозицію Росії тимчасово зберегти обмеження, але заявив про намір укласти нову, «ширшу» угоду. Вона могла б включати не лише США і Росію, а й Китай, а також охоплювати тактичну ядерну зброю.

Втім, переговори поки що не розпочалися. У Вашингтоні зростає політичний тиск на збільшення американського арсеналу, щоб стримувати одразу кілька ядерних держав — Росію, Китай і Північну Корею.

США мають сотні боєголовок у резерві та розробляють нові системи, зокрема морські крилаті ракети з ядерним оснащенням. У разі нарощування потенціалу, Москва і Пекін можуть відповісти тим самим.

Чому перегони озброєнь не вигідні нікому

Попри напруженість, усі три держави мають інтерес у запобіганні неконтрольованих перегонів, які виснажать економіки і не зроблять світ безпечнішим.

США стикаються з проблемами модернізації через затримки та високі витрати. Росія витрачає ресурси на війну проти України і прагне відновити звичайні війська. Китай також ризикує спровокувати масштабне протистояння.

Водночас пошук нових домовленостей буде складним через політичні суперечності, технологічні зміни та необхідність участі більшої кількості держав.

Не виключено, що сторони можуть домовитися хоча б про тимчасову «стратегічну паузу» — відмову від нарощування арсеналів під час переговорів.

Однак поки таких кроків немає і світ опинився на порозі нової епохи ядерної невизначеності.

Нагадаємо, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президент Франції Еммануель Макрон розпочали конфіденційні переговори щодо ядерного стримування Європи.

Раніше США оприлюднили нові дані про підозрілий вибух на китайському полігоні Лоп-Нор. У Вашингтоні вважають, що це могло бути ядерне випробування.

Крім того, за даними західних джерел, Росія нібито перекидає ядерні можливості ближче до кордонів Євросоюзу через Білорусь. Лідер білоруської опозиції закликала Захід приділити більше уваги ситуації в країні.

Також дізнайтеся, які країни мають найбільші арсенали, хто нарощує боєголовки та як змінюється світова ядерна карта.