Стихійні меморіали в Києві впорядкують: які зміни пропонують в Інституті національної пам’яті

Очільник Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров заявив, що стихійні меморіали на Майдані Незалежності та біля Михайлівського собору потребують належного державного оформлення та консервації.

bd6fea25e8881ca514396e36b803e013_05.03.26

Стихійний народний меморіал пам’яті полеглих захисників на Майдані Незалежності в Києві потребує впорядкування, консервації та переходу на державний рівень. Водночас оновлений варіант Стіни Пам’яті біля Михайлівського золотоверхого монастиря планують представити вже до жовтня 2026 року. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Про це розповів очільник Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».

Майбутнє прапорців на Майдані

За словами очільника УІНП, ситуація з меморіалом на головній площі столиці залишається дуже складною. Через війну держава поки не може звести повноцінний комплекс, а погодні умови тим часом руйнують стихійні елементи пам’яті. Крім того, виникають неприємні суперечки щодо розміщення фотографій військових на певних ділянках.

Після завершення бойових дій Майдан Незалежності знову стане велелюдним місцем, тому на місці нинішніх прапорців необхідно створити символічну групу або невеликий стабільний комплекс. Самі ж прапорці планують зберегти та законсервувати як важливе джерело для майбутніх досліджень.

«Сьогоднішнє наповнення стихійної меморіалізації часто не відповідає тому, що ми хочемо сказати. Меморіалізація — це про межі інституційного запам’ятовування для майбутнього», — зазначає Олександр Алфьоров.

Оновлення Стіни Пам’яті та банери в містах

Робота над унормуванням Стіни Пам’яті біля Свято-Михайлівського монастиря вже триває. В Інституті нацпам’яті переконані, що до Дня Захисників і Захисниць [1 жовтня — ред.] оновлене місце набуде державного, а не громадського характеру.

Зміни чекають і на інші форми вшанування пам’яті в українських містах. Зокрема, це стосується банерів із фотографіями полеглих воїнів на центральних площах, які, на думку очільника УІНП, не зовсім відповідають належній традиції меморіалізації. Варто зазначити, що погляди високопосадовців щодо стихійних меморіалів різняться: якщо в парламенті наполягають на встановленні просторових меж, то в Міністерстві у справах ветеранів вважають, що пам’ятні місця мають залишитися там, де вони є, але стати більш фундаментальними.

Нагадаємо, Росія завдала удару по місцю пам’яті про боротьбу з агресією 20 століття. Внаслідок атаки на Київ пошкоджено Залу слави Музею війни у підніжжі монумента «Батьківщина-мати».