Не "адміністрація", а злочинне угруповання: як харків'янин Ганчев будував окупаційну владу під контролем РФ – розказав прокурор Фільчаков

У розмові з журналістами кандидат юридичних наук, прокурор Олександр Фільчаков описує цю систему як заздалегідь підготовлену і чітко організовану. Про це повідомляє ukranews.com. 

Віталій Ганчев – колишній заступник начальника одного з райвідділів тоді ще міліції в Харківській області. Пізніше з Харкова він виїхав до Луганська, де, за наявною інформацією, працював у структурах так званої "ЛНР".

За версією слідства, в перший же день повномасштабного вторгнення росіяни привезли Ганчева на Харківщину, вже підготовленого до роботи на РФ. У Козачій Лопані він стає "головою адміністрації" на захопленій території. У червні 2022 року його публічно показували в ефірах російського телебачення вже як "керівника" так званої цивільної адміністрації окупованої частини Харківщини.

Після початку повномасштабного вторгнення Ганчев активно працює на окупаційну владу і швидко отримує керівну роль. Спочатку на рівні окремої громади, а згодом – у структурі, яка фактично виконувала функції "обласної адміністрації" з центром у Куп'янську.

За словами Олександра Фільчакова, ці структури не були самостійними – вони діяли в межах вертикалі, яку контролювали представники Російської Федерації.

"Його діяльність координувалася представниками держави-агресора. Планування і контроль здійснювалися ззовні. Ганчев формував підконтрольні органи, призначав керівників, запускав роботу адміністрації та оформлював рішення, які створювали видимість легітимної влади", – каже прокурор.

Водночас ці рішення мали цілком практичну мету – встановлення контролю над ресурсами. Йшлося про системне перерозподілення майна підприємств і бізнесу, особливо тих, чиї власники залишили територію або відмовилися співпрацювати з окупаційною владою. За словами Фільчакова, у разі спротиву використовувалися силові інструменти: "Передбачалося примусове виконання рішень, у тому числі із залученням збройних формувань".

Паралельно змінювалися ключові сфери життя. На окупованих територіях намагалися вибудувати повноцінну систему управління – із власними правилами, структурами і контролем над освітою та інформаційним простором.

"Йшлося про впровадження стандартів держави-агресора і формування потрібного їй світогляду".

Олександр Фільчаков наголошує, що подібні історії не виникають спонтанно. За його словами, ще до вторгнення Росія працювала над створенням мережі лояльних осіб і готувала підґрунтя для швидкого запуску таких адміністрацій. У справі Ганчева слідству вдалося встановити розподіл ролей між учасниками цієї діяльності та зафіксувати ознаки чітко організованої структури.

"Це була не хаотична діяльність. Кожен виконував свою функцію".

Після деокупації регіону діяльність цих органів припинилася. Справу Ганчева передали до суду. Водночас, як підкреслює Фільчаков, сам механізм, який стояв за цією історією, значно ширший за одну конкретну справу:

"Ми бачимо системну модель, яка працює як єдиний механізм і координується з території Російської Федерації. Саме тому такі провадження важливі не лише для притягнення до відповідальності окремих осіб, а й для розуміння того, як функціонує вся ця система".

Окремо прокурор звертає увагу на ширший контекст таких справ. За його словами, подібні структури на окупованих територіях використовувалися не лише для управління, а й для системного вчинення злочинів.

Йдеться про насильство щодо цивільного населення, пограбування, викрадення людей, а також вивезення майна і ресурсів. Такі дії часто здійснювалися організованими групами, до яких входили як військові, так і місцеві колаборанти.

"Фіксуються випадки створення стійких груп, які діяли системно і з чітким розподілом ролей".

Крім того, зафіксовані факти розграбування культурних цінностей і спроби змінити гуманітарний простір – від освіти до інформаційної політики.

Фільчаков підкреслює, що ці процеси мають ознаки організованої діяльності, яка координується і підтримується з території Росії, а її наслідки виходять далеко за межі окремих регіонів.