Путін почав "зачистку" влади у кількох областях через загрозу бунту: де "посипався" Кремль - ISW

Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW) із посиланням на джерела у російській владі.

За даними російських медіа, наразі обговорюється відставка губернатора Бєлгородської області В’ячеслава Гладкова, очільника Брянщини Олександра Богомаза та глави Республіки Дагестан Сергія Мелікова.

Як зазначили три джерела, близькі до адміністрації президента РФ: «Російська влада обговорює заміну Гладкова, Богомаза та Мелікова. Белгородська та Брянська області межують з Україною».

Щодо Гладкова, офіційною версією його відходу може стати стан здоров’я. Проте військові блогери в РФ стверджують інше.

Чутки про відставку Гладкова з’явилися після його критики відключення інтернету та Telegram у прикордонні, — зазначають аналітики.

Чому Кремль шукає винних

Експерти ISW переконані, що таким чином Кремль намагається призначити місцевих чиновників винними за неспроможність захистити російські території від ударів та стихійних лих.

«Кремль, можливо, робить місцевих чиновників цапами-відбувайлами за власні невдачі в адекватному реагуванні на українське вторгнення в Курську область у 2024 році та транскордонні рейди у 2023 і 2024 роках», — зазначається в звіті.

Подібна доля вже спіткала колишнього губернатора Курської області Олексія Смирнова. Його заміна разом із ймовірними відставками Гладкова та Богомаза означатиме повне оновлення керівництва у всіх трьох російських областях, що межують з північною Україною.

Головна мета цих кадрових ротацій — врятувати рейтинг Володимира Путіна та партії Єдина Росія. У Кремлі побоюються, що невдоволення населення в прикордонних районах через постійні обстріли та небезпеку може вилитися у протестне голосування.

Аналітики ISW резюмують: «Кремль сподівається відвернути невдоволення у прикордонних районах від президента Росії та владної партії напередодні виборів у вересні 2026 року».

Невдоволення в Росії — останні новини

Нагадаємо, у Росії останніми тижнями посилюється цензура, що вже спричинило зростання невдоволення серед населення та навіть частини прокремлівських середовищ.

За даними соціологів, рівень довіри до президента Володимира Путіна знизився з 76% до 71% на тлі обмеження доступу до месенджера Telegram та інших інформаційних ресурсів. Водночас повідомляється про критику дій влади з боку російських пропагандистів і військових блогерів, які скаржаться на проблеми зі зв’язком і неефективність витрат.

Попри обмеження, мільйони росіян продовжують користуватися VPN для доступу до заблокованих сервісів, а самі спроби контролю інформаційного простору могли спричинити технічні збої, зокрема у роботі банківської системи.

Також, за даними аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), у російському ультранаціоналістичному середовищі зростає паніка через успішні удари ЗСУ по стратегічних об’єктах РФ та економічні втрати.

Зокрема, мілблогери визнають, що Росія поступається Заходу за ресурсами і не здатна ефективно протистояти масованим атакам безпілотників, що посилює песимістичні настрої та заяви про «неминучу поразку».

Додатковим фактором стали удари по нафтовій інфраструктурі, які призвели до збоїв у роботі ключових портів і скорочення експорту, що ще більше загострило ситуацію.

На цьому тлі навіть радикальні прихильники війни дедалі частіше говорять про необхідність її завершення, а також висловлюють припущення щодо підготовки Кремля до так званого «ганебного миру».