Мобілізація в РФ: як Кремль приховує посилення призову та до чого тут Білорусь

Російська армія неспроможна виконати завдання Кремля, але Москва планує розширення мобілізації та опрацьовує операції проти НАТО. Тим часом Білорусь закрила "лазівку" для втечі росіян-ухилянтів.

РБК-Україна розбиралося, що стоїть за цим кроком Мінська, чому Путін боїться відкритої мобілізації та чи вистачить у Росії ресурсів на гібридну війну з НАТО. Про це повідомляють Контракти.UA.

Головне

• Прихована мобілізація: Через рекордні втрати РФ вербує боржників, студентів та вводить квоти на призов для бізнесу.
• Закриті кордони: Строковий призов у РФ став цілорічним, а Білорусь перекрила шлях для втечі російських ухилянтів.
• Без масової хвилі: Відкритої загальної мобілізації не буде через страх Кремля перед бунтами та економічним колапсом.
• Плани та втрати: РФ хоче набрати ще 406 тисяч осіб за рік, але ЗСУ знищують ворога швидше, ніж він поповнює резерви.
• Загроза для НАТО: Не виключено, що зібраний ресурс Росія може використати для гібридних диверсій у країнах Балтії.

Математика втрат: чому та як Росія посилює мобілізацію

Головним драйвером поглиблення мобілізації у РФ залишаються безпрецедентні втрати на фронті.

За словами аналітика Українського центру безпеки та співпраці Назарія Барчука, з початку весни Сили оборони України вийшли на показник близько 35 тисяч уражень ворога щомісяця. При цьому безповоротні втрати тримаються на рівні 60% - це значно перевищує поточні темпи набору контрактників.

"Оскільки заохочення до підписання контрактів переважно грошима втрачає актуальність, Кремль перебирає інші формати. Особлива увага приділяється соціально незахищеним категоріям - зокрема, ув'язненим боржникам. Вони складають близько 40% від планового набору, адже їх легко залучити через обіцянки амністії, списання кредитів тощо", - пояснив Барчук в розмові з РБК-Україна.

Паралельно Росія вдається до неочевидних та прихованих форматів. Наприклад, як повідомляв Інститут вивчення війни (ISW), у Рязанській області підприємства зобов'язали віддавати певний відсоток працівників до Міноборони.

Водночас російське медіа "Верстка" писало, що російські виші спонукають студентів підписувати контракти з підрозділами безпілотних систем, маніпулюючи обіцянками, що їх не відправлять на "нуль".

Крім того, за наказом очільника Кремля замість традиційних весняної та осінньої хвилі призов на строкову службу у РФ буде відбуватися весь 2026 рік. Як пояснювали в ISW, це дасть змогу Москві призвати більшу кількість строковиків з більшою гнучкістю та в будь-який момент року.

Також РФ намагається компенсувати дефіцит в живій силі, залучаючи до свого війська іноземців. За даними ГУР, сьогодні в окупаційній армії воюють громадяни зі 136 країн світу. А загальна кількість завербованих іноземців сягає 28 тисяч.

Білорусь та строковики

Сьогодні у медіа з'явилися повідомлення про те, що Білорусь прикрила "лазівку" для втечі російських ухилянтів від служби в армії. Раніше призовники, яким заборонено покидати РФ, виїжджали до Білорусі, а з неї - втікали до Грузії чи інших країн. Тепер - ті, кому заборонено залишати РФ, не зможуть виїхати й з Білорусі.

За словами Барчука, силовики розшукували та екстрадіювали росіян-втікачів з Білорусі ще з березня. А рішення про закриття кордону може бути одним з індикаторів підготовки РФ до посилення мобілізації.

"Наразі такі повідомлення про перекриття кордонів та затримання можуть свідчити не лише про тісну співпрацю між вищими посадовими особами держав, а й про впровадження більш жорсткого формату мобілізації. У цьому випадку перекриття кордонів є запобіжним заходом, який має на меті повною мірою обмежити ухилення від такої примусової служби", - сказав експерт.

Як пояснює військовий експерт Павло Нарожний, перекриття кордонів є критично важливим для наповнення російської піхоти, яка частково формується зі строковиків.

"Те, що строковики потрапляють на фронт - це факт. Насамперед це стосується мешканців тимчасово окупованих територій - Криму, Донецької та Луганської областей. Їх або кидають на фронт, або вони заміщають російських контрактників у тилу. Іншими словами: усі ці заходи для того, щоб призовники та ті, хто підлягає мобілізації, не тікали. Це дуже важливо для наповнення армії РФ", - сказав він РБК-Україна.

Загальна мобілізація - табу для Кремля

Попри дефіцит живої сили, експерти сходяться на думці, що класичної відкритої мобілізації в Росії не буде. Головна причина - страх Кремля перед власним народом та загроза економічного колапсу.

"Російська влада буквально боїться демонстрацій та будь-якого опору з боку росіян, що може виникнути внаслідок введення примусової, жорсткої мобілізації. Кремль намагається максимально приховати цю тему, але при цьому не відмовляється від мети залучити значну кількість особового складу", - вважає Барчук.

Як зауважує Нарожний, підтримка дій влади серед росіян поступово падає. Як показала нещодавня пропагандистська соціологія, рівень схвалення Путіна впав із 79% у 2024 році до 66,7% у квітні 2026 року.

Перша спроба масштабної мобілізації на початку великого вторгнення призвела до того, що РФ покинуло близько 2 мільйонів економічно активних людей, нагадав Нарожний. Сьогодні ж у Росії серйозні проблеми з економікою, і Путін, за словами експерта, це розуміє.

"Ну, нехай вони мобілізують зараз, скажімо, 1 мільйон людей. Але ще більше злякаються і сховаються. Вони будуть шукати легальні чи нелегальні шляхи для виїзду. Путін це розуміє, тому я більш ніж впевнений, що на широкомасштабну відкриту мобілізацію він не піде. Банально економічно вони її не потягнуть", - пояснив Нарожний.

Тому російська влада продовжить діяти гібридно, приховуючи справжні масштаби призову, запроваджуючи квоти для бізнесу та обмежуючи доступ до інтернету для придушення будь-яких проявів незгоди.

400 тисяч для фронту та загроза для країн Балтії

За озвученими раніше головнокомандувачем Олександром Сирським даними, Росія цьогоріч планує мобілізувати ще понад 400 тисяч осіб. Це приблизно 34 тисячі на місяць, або 1100 осіб на добу. Проте, за словами Барчука, українське командування діє на випередження.

"Сили оборони активно працюють над тим, щоб максимально цьому протидіяти: знищувати ворога у більшій кількості, ніж він планує або може набрати. Це фактично б'є по їхніх наступальних спроможностях", - зауважив експерт.

Водночас зібраний ресурс Росія може використати не лише в Україні. Як неодноразово заявляв президент Володимир Зеленський, росіяни можуть піти на гібридні операції проти НАТО, зокрема - проти країн Балтії.

На думку Нарожного, мова йде не про класичний сухопутний наступ на сильних членів Альянсу, таких як Польща, а про гібридні диверсії проти менших держав.

"А от втягнути якусь країну формату Латвії чи Литви - чому б ні? Ресурсів для цього насправді потрібно не так багато. Вони можуть запускати туди ті ж "Шахеди", здійснювати диверсійні операції (наприклад, знищити електростанцію чи щось подібне). Такі дії абсолютно реальні, і я їх не виключаю", - резюмував він.