Чому гривневі облігації кращі за валюту: економіст пояснив вигоду для українців

Попри очікуване помірне здешевлення гривні до 45 гривень за долар до кінця року, гривневі облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) залишаються вигіднішими за валютні депозити. Причини – вища доходність і відсутність оподаткування.

Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів голова департаменту корпоративного аналізу ICU Олександр Мартиненко. Про це повідомляють Контракти.UA.

Головне:

Найпривабливіший інструмент. Відсутність оподаткування та вища дохідність порівняно з депозитами грає на користь ОВДП

Рекомендована стратегія. Розподілити кошти між гривнею, доларом та євро в рівних частках

Гривня здешевшає на 6% від початку року. На кінець 2026 року очікується 45 гривень за долар

Валютних потрясінь не очікується. Міжнародні резерви НБУ залишатимуться на рівні близько 50 млрд доларів

Золото втрачає статуc "безпечної гавані". Воно може займати невелику частку в портфелі як актив збереження вартості на тривалий термін.

Традиція зберігати заощадження у доларах залишається стійкою серед українців. Але чи виправдана вона сьогодні? На думку Олександра Мартиненка з ICU – відповідь не така однозначна.

"Ставки дохідності ОВДП наразі привабливіші за банківські депозити, а гривневі ОВДП привабливіші ніж валютні депозити – навіть якщо приймати до уваги очікуване нами послаблення гривні", – зазначив економіст.

Додатковий аргумент на користь облігацій держпозики – податкові пільги. На відміну від банківських депозитів і вкладень в інвестиційні фонди, ОВДП не обкладаються податками, що суттєво підвищує їхню реальну дохідність.

Мартиненко радить орієнтуватися на три валюти – гривню, долар і євро – тримаючи в них приблизно рівні частки, залежно від особистих планів витрат. Зокрема, для тих, хто планує поїздки до Європи, частку євро варто збільшити.

Серед інструментів збереження коштів економіст виділяє:

• ОВДП – найпривабливіший варіант через вищу дохідність і відсутність податків;
• Банківські депозити – зручний і звичний інструмент, але з нижчою дохідністю;
• Інвестиційні фонди – дають додаткові можливості, але несуть вищі ризики й оподатковуються;
• Золото – може займати невелику частку в портфелі як актив збереження вартості на тривалий термін, однак через зростання інтересу приватних інвесторів його ціна стає дедалі волатильнішою, і золото все менше відповідає характеристикам класичної «безпечної гавані».

Водночас ICU прогнозує помірне здешевлення гривні – приблизно на 6% від початку року, до рівня 45 гривень за долар на кінець 2026 року.

При цьому, за словами Мартиненка, різких валютних потрясінь не очікується: міжнародні резерви НБУ залишатимуться на рівні близько 50 млрд доларів, а регулятор продовжуватиме підтримувати ринок інтервенціями.