ЄС може позбавити українських чоловіків захисту, але не всіх, - Euractiv

Країни ЄС обговорюють, чи варто позбавити чоловіків призовного віку тимчасового захисту після 2027 року. Зміни можуть торкнутися двох категорій.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на видання Euractiv. Про це повідомляють Контракти.UA.

Наразі Директива ЄС про тимчасовий захист (TPD) охоплює всіх українців без винятку. Завдяки їй понад чотири мільйони людей, які рятувалися від російського вторгнення, отримали право жити та працювати у країнах Євросоюзу без проходження стандартних процедур надання притулку.

Схему активували після повномасштабного вторгнення у 2022 році. Зараз вона діє до березня 2027 року - після продовження, узгодженого минулого року.

Що обговорюють у Раді ЄС

Згідно з внутрішнім документом Ради ЄС, який опинився у розпорядженні Euractiv, серед варіантів розглядається продовження тимчасового захисту зі звуженням його сфери - зокрема, шляхом "виключення чоловіків призовного віку" або тих, хто залишив Україну нелегально.

Важливо: якщо документ ухвалять, будь-яке таке обмеження торкнеться лише нових заявників - тих, хто ще тільки звертатиметься за захистом.

Чому деякі країни підтримують обмеження

Кілька урядів висловили стурбованість тим, що серед нещодавно прибулих до ЄС зростає частка чоловіків призовного віку. В документі зазначено, що ряд країн вважає: систему варто переглянути "також в інтересах України" - як для підтримки її оборони, так і з огляду на майбутню відбудову.

Норвегія не чекає загальноєвропейського рішення. З березня цього року чоловіки віком від 18 до 60 років більше не отримують там колективного захисту автоматично.

Питання майбутнього схеми обговорять міністри з питань міграції на засіданні Ради юстиції та внутрішніх справ цього тижня. Очікується, що вони нададуть політичні вказівки щодо подальших кроків.

Будь-яке продовження або зміну схеми має офіційно запропонувати Європейська Комісія. Раніше вона рекомендувала країнам готуватися до поступового завершення програми та переходу до більш стабільних правових статусів - однак прогрес у цьому питанні поки нерівномірний.

Тим часом українці, які вже живуть у Європі, постають перед іншими труднощами. РБК-Україна розповідало про приховані витрати в ЄС - від податку на телебачення до щорічних перерахунків за комунальні послуги, які з'їдають до 10% сімейного бюджету.

Нагадаємо, міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявив, що масового відтоку студентів за кордон після спрощення виїзду для чоловіків 18-22 років не спостерігається - кількість реєстрацій на НМТ навіть зростає, як повідомляло РБК-Україна.