Все ще гірше, ніж здається: Путін намагається приховати наслідки удару по «серцю» Кремля

Про це йдеться в аналізі The Economist.

3 червня українські дрони атакували порт Санкт-Петербурга, але вже за три дні Україна завдала повторного удару, знищивши сусідній паливний склад і військово-морську базу. Губернатор регіону назвав удари «безпрецедентними». Водночас аналітики наголошують, що атаки на Петербург ще й вразили своїм масштабом, адже місто розташоване приблизно за 800 км від кордону.

Попередній удар по Туапсе, що є головним центром експорту нафти Росії, відбувся за тією ж схемою. Спочатку спалахнув морський термінал, а другий удар спричинив розлив нафти. Крім того, Україна атакувала ще й великий нафтопереробний завод.

Масштаби ударів ЗСУ — аналіз

Аналіз свідчить про те, що українські атаки по території РФ були значно масштабнішими та завдали значно більшої шкоди російській економіці та військовому виробництву, ніж з вважається. Що важливо — їхня інтенсивність продовжує зростати.

Журналісти видання проаналізували дані про 1 289 українських ударів від проєкту «Дані про місцеперебування та події збройного конфлікту» (ACLED) спрямованих проти цілей на відстані щонайменше 100 км від кордону. Від кінця 2022 до кінця 2024 року 335 ударів відповідали цим критеріям. Зокрема, торік було проведено 658 таких атак, а від початку цього року — понад 800 глибинних ударів.

Зона охоплення української кампанії також розширюється. Аналітики склали перелік із 6 351 стратегічних об’єктів РФ, розташованих щонайменше за 100 км від кордону. Виявилось, що 2 377 із цих об’єктів перебувають у радіусі 5 км від місця глибокого удару України. Для порівняння — 2022-го році таких об’єктів було лише 32.

«Кількість зареєстрованих атак майже напевно занижена: оскільки повітряна кампанія України розширюється. Навіть групам моніторингу важко встигати за цим. Аби оцінити, скільки ударів пропускається, The Economist створив модель, яка використовує пожежі біля стратегічних об’єктів як спосіб виявлення українських атак», — йдеться у тексті.

Протягом 2025-го ця модель виявила приблизно втричі більше атак, ніж зафіксував ACLED. Зокрема, різниця пов’язана з повторюваними атаками на ті самі цілі: враховуючи кожну ціль лише один раз, модель виявила лише на 44% більше атак, ніж ACLED. Це узгоджується з новою схемою атак України, яка передбачає повторні удари по ключових російських цілях.

Ефекти від ударів

Фахівці наголошують, що ця тактика завдає економічної шкоди у два етапи. Перший — перешкоджає швидкому ремонту: щойно початкові пожежі в Туапсе були загашені, як Україна знову вдарила, спричинивши розлив нафти. Ремонтні роботи є дорогими та відволікають ресурси, які в іншому випадку спрямовувалися б у військову та цивільну економіку.

Другий — коли Україна атакує нафтопереробні заводи, то все частіше атакує найсучасніші деталі, так звані «вторинні» установки. Вони перетворюють первинне паливо на цінну продукцію — як бензин і дизельне паливо.

Водночас, наголошує The Economist, не всі удари України є успішними. Більшість з них здійснюються за допомогою БпЛА, які навантажені невеликими вибуховими пристроями.

Найлегші для знищення цілі стало важче вразити: бо росіяни покращили навички переміщення та приховування складів боєприпасів. Однак порти, нафтобази та нафтопереробні заводи неможливо приховати. Так, Україна використала зменшену вогневу міць на свою користь.

Приміром, навесні цього року виробництво нафти на НПЗ країни-агресорки було на 15% меншим, ніж торік. Російський уряд запровадив обмеження на експорт бензину та авіаційного палива, щоб уникнути дефіциту та підтримувати низькі ціни.

«Якщо атаки продовжуватимуть порушувати роботу нафтопереробних заводів, Росія буде змушена скоротити видобуток нафти пізніше цього року, оскільки не зможе переробляти або продавати всю нафту, яку видобуває», — стверджує Джанів Шах з аналітичної фірми Rystad Energy.

Як атаки впливають на доходи РФ

За оцінками фінського аналітичного центру, доходи Москви від експорту викопного палива від січня до квітня 2026-го були на 4,6% меншими, ніж роком раніше.

Окрім того, результати аналізу свідчать, що від червня 2025-го Росія заробляє на викопному паливі менше, ніж раніше і це зниження поглиблюється. Торік від червня до грудня доходи країни від експорту викопного палива склали 18 млрд дол. — це на 12% менше, ніж зазвичай. За перші чотири місяці цього року вони були на 34% нижчими.

Очевидно, що атаки на порти та нафтопереробні заводи позбавляють Росію мільярдів доларів доходів.

«На цей значний розрив вплинули й інші чинники, зокрема міцний рубль, який нівелює вигоди від підвищення цін на нафту, та посилення західних санкцій, що ускладнюють експорт і змушують Росію продавати продукцію зі знижкою», — йдеться у матеріалі.

Аналітики додають, навіть невеликі, але постійні атаки продовжуватимуть розсіювати авіацію Росії, перешкоджати ремонту та змушувати їх захищати райони, які раніше були поза зоною досяжності.

Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський анонсував сотні ракет і дронів по РФ. З його слів, Україна збільшує виробництво власної зброї, щоб повноцінно відповідати на російські масовані атаки. Зараз ЗСУ використовують удвічі менше засобів, ніж окупанти, але планують наздогнати росіян за обсягами.

Зауважимо, що удари по Санкт-Петербурзі 3 червня, дата яких збіглася з першим днем ​​проведення Петербурзького міжнародного економічного форуму, осоромили Путіна. Адже Кремль традиційно використовував цей захід для проєкції економічної сили і могутності на світову аудиторію, але ця атака підірвали путінський наратив.