Удар по іміджу Путіна: як Кремль втрачає контроль і опинився перед «бунтом» власних пропагандистів

Російські пропагандисти неочікувано почали критикувати Кремль — причиною стала ударна кампанія України.

3448a3d90fb0d7e0ef718a10d83000d1_30.06.26_1

На тлі українських атак по важливих об’єктах окупаційної російської армії Кремль охопила нова криза. Водночас «фюрер» Володимир Путін намагається замаскувати її розповідями про успіхи на фронті. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Про це повідомили аналітики Інститут вивчення війни (ISW).

В ISW зауважують, що перебільшені заяви Володимира Путіна про нібито успішне просування його окупаційного війська мають на меті хибно зобразити позицію Росії на полі бою такою ж — якщо не кращою — ніж вона була під час саміту США-Росія на Алясці у серпні 2025-го. Однак ситуація на полі бою різко змінилася.

Путін перебільшує успіхи армії

Українські контратаки звільнили значну частину Куп’янська наприкінці минулого року, понад 400 кв км на півдні України цієї взимку та навесні, а також кілька населених пунктів на заході Запорізької області від кінця квітня 2026-го.

ЗСУ також брали участь у дуже успішних ударних кампаніях середньої та далекої дальності проти російських військових об’єктів та нафтової інфраструктури, що має каскадний вплив на логістику та операції Росії на полі бою, а також спричиняє дефіцит бензину та економічні тертя по всій Росії та окупованій Україні.

Втім, темпи просування Росії значно сповільнилися після саміту через ці українські успіхи, причому російські війська просувалися в середньому на 3,79 кв км на день у червні 2026-го порівняно із середнім показником 16,65 кв км на день у серпні 2025-го.

«Путін конструює цей наратив про успіх на полі бою, щоб приховати напругу всередини країни, з якою стикається Росія через українську кампанію далекого удару. Путін визнав зростальний дефіцит бензину, але водночас заявив, що РФ повинна мінімізувати вплив атак України по тилах в країні», — йдеться у звіті.

В ISW зауважують, що «фюрер» запропонував чимало заходів для забезпечення стабільного постачання палива: використання резервів бензину, збереження заборони на експорт бензину та авіаційного палива, потенційне поширення заборони на експорт дизельного палива, прискорення ремонту нафтопереробних заводів, відтермінування планового технічного обслуговування та імпорт бензину.

Окрім того, Путін зауважив, що що кількість російських засобів ППО є недостатньою, і зухвало закликав російську оборонно-промислову базу розширити виробництво, а Росію — покращити координацію своєї протиповітряної оборони на всіх структурах та рівнях.

«Путін, однак, применшив вплив українських далекобійних ударів на Росію, стверджуючи, що РФ швидко відновлює збитки, що енергетичні проблеми не є критичними, і що атаки не вплинули на ситуацію на передовій. Водночас визнання диктатором паливної кризи свідчить про те, що він, ймовірно, оцінює, що більше не може публічно ігнорувати її», — підсумовують аналітики.