У Путіна намагаються приховати реальні наслідки війни: росіян "кинули" без сирен і бомбосховищ — NYT

Про це пише The New York Times.

По всій Росії чиновники звинувачують у дефіциті палива «незаплановане технічне обслуговування нафтопереробних заводах», не називаючи причини, оскільки українські дрони атакують паливопереробні заводи в країні.

Своєю чергою, голова центрального банку Росії говорив про «структурну трансформацію економіки» як про код військових витрат, які призвели до розкручування та переорієнтації економіки навколо військово-промислового комплексу.

«Роками президент РФ Володимир Путін ізолював російське суспільство від наслідків своєї війни в Україні, використовуючи евфемізми як психологічний щит. Але оскільки війна все частіше повертається до реальності, невідповідність між риторикою та реальністю стає джерелом розчарування для пересічних росіян», — йдеться у матеріалі.

Протягом кількох днів Путін не згадував про далекобійні удари безпілотників по Москві 18 червня, коли Україна атакувала майже 200 одиницями. Він не коментував, коли українці обіцяли перетворити Крим на острів, обстрілюючи його безпілотниками та ракетами. Під час виступу він скористався моментом, щоб звинуватити Захід.

«Ці безпілотники, удари по цивільній інфраструктурі — для чого вони потрібні? Щоб дестабілізувати суспільство, створити невизначеність щодо дій російських збройних сил», — сказав Путін.

Той факт, що у 56 регіонах є серйозний дефіцит пального, він оминув увагою. Згодом таки визнав — проблема є. На зустрічі з керівниками вищої ланки та чиновниками він заявив, що необхідно вжити «системних заходів, що відповідають масштабу поточних викликів». Диктатор додав, що цільова група працює цілодобово, щоб забезпечити постачання, особливо для сільського господарства.

«Але пан Путін публічно не делегував посадовцям завдання підготувати укриття чи системи раннього попередження на випадок майбутніх ударів», — зазначає авторка матеріалу.

Що відбувається у регіонах:

• Котельники та Люберці (Підмосков’я) — в середині червня зазнали атак безпілотників, а влада заявила, що не розголошуватиме розташування бомбосховищ та не використовуватиме сирени. Річ у тім, що країна технічно не перебуває у стані воєнного стану. Інформацію обіцяють оприлюднити лише у разі «мобілізації та у воєнний час». Людям радять ознайомитися з PDF-файлом, який з’явився на урядовому вебсайті та містить практичні інструкції щодо дій у разі атаки дрона.
• Башкортостан — Україна атакувала нафтопереробні заводи. Адміністрація вирішила не завжди вмикати сирени, щоб не викликати стрес у людей. У цьому контексті згадується зростання вживання антидепресантів у Росії.
• Краснодарський край — Україна атакувала великий нафтопереробний завод. Через роботу російської ППО загинула одна людина.

Примітно, що тоді Росія атакувала Україну вісьмома ракетами та випустила 142 безпілотники.

У соціальних мережах громадяни висловили шок офіційними заявами про те, чому сирени не використовуватимуть під час атак дронів або не облаштовуватимуть укриття. Інші скаржилися, що хоча деякі люди отримують попередження текстовими повідомленнями, іноді вони приходять занадто пізно, або взагалі приходять.

Як зазначила Олександра Архіпова, викладачка та наукова співробітниця з соціальних наук у Вищій нормальній школі в Парижі, применшення небезпеки та вдавання до евфемізмів для обговорення атак дронів та економічних проблем — це «вияв послуху» пану Путіну та його режиму. Вона наводить приклади: «хлопки» замість «вибух», «позбавлений життя» замість «вбитий» та «повітряна ціль» замість «дрон».

«Російська політична влада зараз зосереджена лише на картинках у новинах. Вони не хочуть «створювати величезну паніку, яку потім можуть показати місцеві новини, а потім — федеральні, де натовпи плачуть і бігають вулицями», — зазначила Архіпова.

Зауважується, що атаки на Москву майже не фігурували у новинах, і це — відповідає позиції держави.

За словами пані Архіпової, російські чиновники та державні ЗМІ часто використовують заплутані, а подекуди й оманливі формулювання, коли йдеться про події, пов’язані з війною. На початку повномасштабного вторгнення магазини, які закрилися через західні санкції, місяцями, а інколи й роками, залишали таблички з написом «зачинено з технічних причин».

Нещодавно Федеральне агентство повітряного транспорту Росії повідомило про «коригування розкладу» в аеропорту Краснодара, розташованому приблизно за 150 миль від лінії фронту та на маршруті українських дронів. В аеропорту Сочі також не вказують, що рейси затримуються через атаки безпілотників. Натомість пасажирам повідомляють, що аеропорт працює за «фактичним розкладом» — терміном, який лише розрізняє «час за розкладом» і «фактичний час» вильоту чи прибуття.

Коли московські аеропорти тимчасово припиняють роботу через атаки українських дронів, цей самий термін застосовують і для приймання рейсів «за домовленістю». Пасажирам пояснюють затримки тим, що запізнюється літак, який має прилетіти, а не тим, що місто зазнало атаки.

Архіпова називає такий підхід «нейтралізацією» — навмисною двозначністю. За її словами, люди розуміють, що відбувається щось незвичайне, але не можуть до кінця зрозуміти, що саме.

Тим часом росіяни дедалі частіше скаржаться, що нестача достовірної інформації безпосередньо впливає на їхнє повсякденне життя.

25-річна Марія з Рязані, міста приблизно за 120 миль від Москви, пригадала, як застрягла в заторі, через який дорога до центру зайняла більш ніж удвічі більше часу. У новинах не було жодної інформації про причину затору, і лише водій таксі пояснив, що неподалік стався удар безпілотника, а комунальні служби розчищають дорогу.

«Дрони стали своєрідним табу», — сказала Марія, яка попросила не називати її прізвища через побоювання можливих наслідків. Після цього випадку, за її словами, вона майже перестала стежити за новинами.

Тетяна Станова, старший науковий співробітник Центру Росія — Євразія Карнегі, вважає, що дедалі більший розрив між тим, що росіяни бачать на власні очі, і тим, що їм повідомляє влада, стає проблемою для Кремля. Водночас, на її думку, це навряд чи похитне контроль влади.

На її переконання, якщо атаки триватимуть, Кремль, найімовірніше, використає їх для посилення антизахідних та антиукраїнських настроїв, а також як привід для виправдання подальшої ескалації.

Раніше Путін відкинув дві українські пропозиції щодо припинення війни, зокрема взаємну відмову від далекобійних ударів і обмеження бойових дій лише районами активного фронту. Він фактично підтвердив, що Росія має намір продовжувати наступ не лише на Донбасі, а й прагне повністю захопити Запорізьку та Херсонську області, відмовившись від будь-яких компромісів щодо нинішньої лінії фронту. В Інститут вивчення війни вважають, що така позиція Кремля демонструє готовність продовжувати війну та досягати максималістських цілей силовим шляхом, а не через переговори.