Їдять сурогати замість продуктів: росіяни змушені економити на їжі через війну Путіна

Росіяни збідніли через війну: доводиться економити на їжі та одязі

За даними Служби зовнішньої розвідки України, мілітаризація економіки призвела до стрімкого падіння рівня життя в країні.

Свіжі соціологічні дані, зокрема результати опитувань агенцій Prognosis та Shopper’s, фіксують критичні зміни у споживчій поведінці. Наразі 34% громадян РФ змушені економити на харчуванні. Ще 47% росіян робили це і раніше. Так, 81% росіян економить на продуктах, зокрема, через війну.

Все це — наслідок стагнації реальних доходів на тлі значних бюджетних видатків на армію, а також паливної кризи, здорожчання послуг ЖКГ та дефіциту імпорту.

Найбільше зростання цін зачепило базовий продовольчий кошик. Продукти на кшталт м’яса, свіжої риби та сезонних овочів стають недоступними для значної частини росіян.

За офіційною статистикою Росстату, річна інфляція на яловичину та огірки вимірюється двозначними цифрами, тоді як споживачі відзначають різке подорожчання фруктів і молочки.

Росіянам доводиться масово переходити на бюджетні сурогати та відмовлятися від солодощів чи фруктів у несезон.

Криза також охопила непродовольчий ринок та сферу послуг. На одязі тепер економлять ще 28% росіян, на додачу до 54%, які економили раніше. Росіяни віддають перевагу тепер дешевим китайським підробкам на маркетплейсах або відмовляються від оновлення гардеробу (43% опитаних).

Окрім того, 61% опитаних припинили відвідувати ресторани та кафе, а 39% відмовилися від купівлі готової кави. Ще 28% росіян почали брати на роботу готову їжу в контейнерах.

Водночас російські пропагандистські ресурси формують специфічне сприйняття ситуації — фінансові труднощі інтерпретуються для простих росіян з екранів телевізорів як «особистий провал» та невміння заробляти кошти.

Більшість громадян не пов’язує падіння рівня життя із санкціями, ізоляцією чи агресивною політикою Кремля. В умовах дефіциту іноземних інвестицій та низької продуктивності праці фінансування війни в Україні відбувається коштом добробуту цивільного населення.

Росіяни масово втрачають доступ до авіаперельотів

Нагадаємо, до початку літа 2026 року кількість країн, куди можна вилетіти з російських аеропортів прямими рейсами, скоротилася до 31–32, що приблизно на чверть менше, ніж узимку.

Росіяни цю ситуацію називають гіршою, ніж за часів «залізної завіси», адже у 1980-х роках СРСР мав авіасполучення з 80–100 країнами, а частина нинішніх закордонних напрямків тоді взагалі вважалася внутрішніми рейсами.

Скорочення маршрутів пов’язане не лише із санкціями, а й із сезонністю, конфліктами на Близькому Сході, проблемами з пальним та політичними кризами. Через це досі не відновлено польоти до Саудівської Аравії, Кувейту, Бахрейну, Алжиру, Венесуели та на Кубу.

Наразі для росіян доступні трохи більше ніж 30 напрямів, серед яких пострадянські республіки, країни Азії, Близького Сходу, а також Сербія, Марокко, Ефіопія тощо. Реально затребуваними лишаються близько 15 маршрутів.