В Україні почали частіше забирати житло за борги: кого можуть торкнутися нові правила

Про це пише «Мінфін».

Комунальні борги — що варто знати

За словами голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, у зоні найбільшого ризику перебувають українці, які не мають квартирних лічильників. У таких випадках управителі будинків можуть законно розподіляти на них загальні будинкові втрати ресурсу (небаланси). Це призводить до стрімкого зростання заборгованості.

Саме так сталося в Дарницькому районі столиці, де у пенсіонера конфіскували та продали на аукціоні житло за борг у 875 тисяч гривень, понад половину з якого ЖБК нараховував у прискореному темпі через відсутність приладів обліку.

Юристи зазначають, що згідно з чинним законодавством та нормами ухваленого в квітні законопроєкту № 14005, процедуру стягнення боргів спрощено завдяки автоматизації систем виконавчого провадження та синхронізації реєстрів. Це дозволяє виконавцям оперативно блокувати банківські рахунки та накладати арешт на майно.

Коли можуть забрати житло за комунальні борги

Конфіскація єдиного житла залишається винятковим і крайнім заходом. Керівник практики господарського та цивільного права АО «Юридична компанія WINNER» Світлана Круторогова та голова АО «Кравець і партнери» Ростислав Кравець виділяють такі ключові правові аспекти стягнення нерухомості за комунальні борги:

• Судовий примус. Без офіційного рішення суду конфіскувати майно або виселити людину неможливо. При цьому постачальники можуть стягувати борги у спрощеному наказному провадженні без виклику сторін, через що споживачам важливо відстежувати пошту.
• Грошовий ліміт. Продаж єдиного житла заборонено, якщо сума боргу не перевищує встановлений законом поріг, який наразі підняли до 40 мінімальних заробітних плат (близько 346 тисяч гривень).
• Черговість стягнення. Виконавча служба спочатку зобов’язана перевірити наявність коштів на рахунках, відрахування із заробітної плати чи пенсії, а також наявність іншого рухомого майна (наприклад, автомобіля). Тільки за повної відсутності цих активів майно виставляють на торги.

Експерти попереджають: судитися через несправедливі платіжки дуже важко. По-перше, послуги адвокатів коштують дорого — від 3 до 5 тисяч доларів. По-друге, у комунальних компаній є величезні штати юристів, з якими важко змагатися звичайній людині.

«Як „ділять“ витрати ресурсу та платежі за нього? Тим, хто має лічильники, нараховують за їх показаннями. А обсяги та суму, що залишилися, „ділять“ між тими, у кого лічильників немає, — законодавство дозволяє це робити», — зазначив голова КП «Тепловик» Олександр Душенко.

Він закликав громадян регулярно робити повірку приладів і контролювати нарахування, щоб уникнути втрати субсидій та накопичення критичних боргів.

Комуналка в Україні — останні новини

Нагадаємо, в Україні наразі працює вісім постачальників газу для населення. Вони оприлюднили тарифи для побутових споживачів, які діятимуть у липні.

Також Кабінет міністрів подовжив дію чинного тарифу на світло для побутових споживачів до 31 жовтня цього року. Таким чином у липні ціна залишається сталою — 4,32 грн за кВт⋅год.

До слова, у червні 2026 року в Україні відбувся перегляд вартості житлово-комунальних послуг, внаслідок чого тарифи на водопостачання та водовідведення в деяких регіонах зросли у 2–3 рази, подекуди перевищивши 100 грн за кубометр.