Китай загнав Путіна у глухий кут з «Газпромом»: WSJ про нову вимогу Пекіна

Китай вимагає від Росії продавати газ майже за внутрішніми цінами — близько 50 доларів за тисячу кубометрів. Для порівняння, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни Європи купували російський газ приблизно по 270 доларів за тисячу кубометрів.

79f5e0fea7b51caf11010aabd6f63ba0_15.07.26_1

Китай призупинив переговори з російським «Газпромом» щодо будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2» та готовий укласти угоду лише за умови суттєвого зниження ціни на російський газ. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Про це пише “24 Канал” з посиланням на The Wall Street Journal.

За інформацією видання, Пекін наполягає, щоб вартість російського газу була наближена до внутрішньоросійської — близько 50 доларів за тисячу кубометрів.

Для порівняння, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни Європи купували російський газ приблизно по 270 доларів за тисячу кубометрів.

Український фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначив, що після втрати більшої частини європейського ринку Китай фактично став головним покупцем російського газу, що дозволяє йому диктувати Москві свої умови.

«Ось що значить ринок одного покупця. Монопольне становище КНР зараз — це зашморг для Росії. І Росія це розуміє», — зазначив експерт.

На його думку, залежність від одного великого покупця лише посилює економічні проблеми Росії, а повернення до європейського ринку могло б частково змінити ситуацію.

Після початку повномасштабної війни «Газпром» значною мірою втратив європейський ринок і переорієнтував експорт на Азію, насамперед на Китай. Водночас Європейський Союз активно диверсифікував постачання газу, зокрема збільшивши закупівлі в Азербайджану.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв раніше заявив, що постачання азербайджанського газу до країн ЄС уже зросли на 65%, а Баку готовий і надалі нарощувати видобуток.

Раніше видання The Wall Street Journal писало, що Пекін почав діяти на випередження і вибудовує стратегічні відносини не лише з чинною верхівкою Кремля, а й із тими російськими чиновниками та представниками еліти, які можуть визначати курс РФ після закінчення правління Путіна.

Паралельно з офіційною «дружбою без кордонів» у Росії дедалі частіше фіксують випадки китайського шпигунства. За даними журналістів, Пекін розгорнув активну кампанію з вербування російських чиновників середньої ланки.