Росія почала консервувати нафтові свердловини через удари ЗСУ

За його словами, удари по російських танкерах стосуються насамперед Чорноморського театру бойових дій, де використовуються великі судна для експорту сирої нафти.

«Передусім відбулося послідовне розширення зони вогневого ураження Сил оборони України: від окупованого Азовського узбережжя України, акваторії Азовського моря, Керченської протоки — а тепер уже й Чорного моря», — зазначив Гончар.

Експерт наголосив, що атаки на чорноморську ланку експорту російської нафти можуть спричинити масштабні проблеми для всієї галузі — від видобутку до транспортування й експорту.

«Ми бачимо тут подвійне занепокоєння, і не тільки з боку Росії. Тому що, по суті, удари по чорноморській ланці російського експорту сирої нафти означають, що може відбутися системний збій у всьому ланцюжку — від видобутку до експорту через механізм транспортування», — пояснив він.

Гончар зазначив, що видобуток нафти триває безперервно, тоді як її відвантаження залежить від прибуття танкерів та наявності вільних потужностей для зберігання.

«Відвантаження нафти — це дискретний процес: прийшов танкер, завантажив партію нафти, взяв, наприклад, мільйон барелів на борт. Ті танкери, які ми спостерігаємо, — приблизно мільйонники. Він пішов, потім має прийти інший. Але ж нафта видобувається безперервно. Вона має кудись відвантажуватися або зберігатися», — сказав експерт.

Він додав, що за відсутності можливості оперативного експорту або постачання на нафтопереробні заводи сировину доводиться накопичувати в резервуарних парках.

«Коли немає танкера біля причалу чи немає поставки на нафтопереробний завод, тоді нафта одразу закачується у відповідні резервуарні ємності, які добре горять — і ми це неодноразово бачили, бачимо і будемо бачити», — зазначив Гончар.

За словами експерта, наслідки ударів уже поширюються далеко за межі чорноморських портів і впливають навіть на райони нафтовидобутку в Західному Сибіру.

«І це вже дається взнаки: деякі свердловини вже починають виводити з експлуатації, оскільки є проблеми зі зберіганням нафти, з її проміжним зберіганням», — заявив він.

Гончар також звернув увагу, що резервуарні потужності російської нафтотранспортної монополії Транснефть та нафтових компаній не відповідають нинішнім обсягам видобутку.

«Резервуарний парк російської нафтотранспортної монополії „Транснефть“ і резервуарні парки відповідних нафтових компаній насправді не такі великі, як мали би бути за нинішніх обсягів видобутку нафти», — сказав експерт.

На його думку, удари по нафтовій логістиці можуть стати одним із ключових чинників посилення економічного тиску на Росію та скорочення її експортних можливостей.

«Сили оборони України компенсують ті санкційні дії, які Європейський Союз має запроваджувати. Оскільки нам потрібно завдати стратегічної поразки ворогу», — підсумував Михайло Гончар.

Раніше повідомлялося, що фінансова «подушка» Росії, створена на тлі іранського конфлікту, стрімко тоншає через українські атаки на НПЗ.

Ми раніше інформували, що президент США Дональд Трамп допустив втілення в життя «спадку» покійного сенатора Ліндсі Грема — підписання законопроєкту про «пекельні санкції» проти Росії та її друзів.