Робота в Україні: які професії затребувані, скільки платять і чому немає охочих на вакансії із "бронюванням"

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Валентини Доброти.

Дисбаланс на ринку: вакансій більше, ніж шукачів

Це один із трьох кар'єрних центрів Державної служби зайнятості у Києві. Щодня вони приймають орієнтовно 250 людей. Відвідувачі — головно жінки.

«Я вже третій місяць тут на обліку. Працювала помічницею виховательки у дитсадку. Через здоров'я змушена була звільнитися, а знайти нову роботу ніяк не виходить. Я шукаю роботу, щоб була з 9 до 18, тому що хочеться і відпочити трішки, не постійно бути на роботі», — скаржиться одна з киянок.

Нині кількість вакансій майже удвічі перевищує кількість офіційно зареєстрованих безробітних. Це унікальна ситуація, коли дефіцит кадрів і безробіття існують поруч.

«Укрзалізниця» — один із найбільших роботодавців України. У її штаті орієнтовно 170 тисяч людей, і це лише 80 відсотків від необхідного.

«Є вакансії і серед мідл-менеджменту. Але основні наші ключові професії — це, знову ж таки, машиністи, монтери колії, провідники. Це робітничі, залізничні професії, яких ми сьогодні дуже-дуже потребуємо. Насамперед ми не можемо утримувати персонал через те, що в них відносно невисока заробітна плата. Постійні обстріли залізничної інфраструктури та портів не сприяють доходам компанії», — пояснює директорка з управління персоналом «Укрзалізниці» Лідія Гриценко.

Бронювання як бонус, але відгукуватися нікому

Середня заробітна плата в Україні поміж відкритих вакансій на єдиному порталі становить 31 тисячу гривень, а у Києві — 39 тисяч. Та лише зарплатою дефіцит робочої сили не перекрити, каже аналітикиня ринку праці Євгенія Кузенкова.

На їхньому інтернет-сервісі з пошуку роботи нині 12 тисяч вакансій із неймовірним бонусом у вигляді бронювання. А заповнити їх немає ким.

«Це, зокрема, оборонно-промисловий комплекс, але не тільки. Це і харчова промисловість, і медичні установи, і IT-компанії, і енергетика, звісно, та різні інші сфери. Вакансія з бронюванням, якщо порівнювати дві приблизно аналогічні, отримує десь на третину більше відгуків. Але є такий нюанс, що часто вакансії з бронюванням — це саме оті дефіцитні робітничі професії, медичні, транспорт, логістика, де в принципі дуже мало відгуків, тому що дуже мало таких кандидатів», — зазначає редакторка аналітичних матеріалів Work.ua Євгенія Кузенкова.

Жінки опановують чоловічі професії: перенавчання та ваучери

Щоб кваліфікація шукачів роботи відповідала запитам працедавців, Державна служба зайнятості перенавчає кандидатів. У 8 центрах професійно-технічної освіти (ЦПТО) можна безкоштовно для безробітних здобути майже сотню робітничих професій.

Для працівників віком 45+, ВПО, учасників бойових дій та людей з інвалідністю діє програма «Ваучер». За її допомогою можна опановувати понад півтори сотні спеціальностей. Навчання триває від одного тижня до чотирьох місяців.

«До 25 років молодь навчається і 50+ — це основні категорії, які сьогодні в нас проходять навчання. Звичайно, більше стало навчатися жінок. Якщо раніше це було 50 на 50%, то сьогодні понад 70% — це жінки. Найбільший запит є саме на ті професії, де традиційно були представлені чоловіки: оператори верстатів із числовим програмним керуванням, водій навантажувача, токар, фрезерувальник, електрогазозварник», — розказує директор Одеського ЦПТО Роман Саржинський.

В Одеському центрі більшість учнів — вимушені переселенці та учасники бойових дій. За кермом навантажувача — 42-річна Юлія Кравцова, яка переїхала до Одеси з Лисичанська на Луганщині. Вона раніше працювала бухгалтером, але вирішила змінити кар'єру.

«Побачила у ЗМІ рекламу, мені дуже сподобалося, і я вирішила себе спробувати. Коли ти їздиш на машині з коробкою "автомат" — і ось тут, то це взагалі дві різні лінії. Тут треба усюди дивитися, щоб нікого не зачепити. Я розумію, що на завантаженні їжджу, вантаж може бути крихким, тобто на мені дуже велика відповідальність», — ділиться Юлія Кравцова.

Які спеціалісти потрібні державі та що вимагає бізнес

80% з тих, хто перенавчився у таких центрах, працевлаштовуються, зазначає очільниця Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.

«Дуже велика кількість людей, які у нас зараз перебувають на обліку — це саме люди з вищою освітою. Зараз програмам надають більше гнучкості. Штучний інтелект також у якомусь сенсі замінюватиме деякі кваліфікації. Якщо поспілкуватись із бізнесом в Україні, то зараз потрібні фахівці з інженерії: інженери-електрики, інженери-технологи тощо», — наголошує очільниця Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.

Цього року держава зосередилася на захисті та відбудові країни. Найбільше бюджетних місць — у медицині, освіті, інженерії, будівництві, аграрному секторі, IT, а також серед військових, реабілітологів, філологів та правоохоронців.

За даними аналітиків Work.ua, із 100 тисяч відкритих вакансій третина припадає на 20 лінійних професій: менеджери з продажів, продавці-консультанти, вантажники, касири, кухарі, комірники.

«Найскладніше шукати кандидатів на робітничі спеціальності, медичних працівників, спеціалістів зі сфери транспорту і логістики. А от де найм відносно легкий — це дистанційна робота, адже конкуренція там у 5–6 разів вища за середню. Найдефіцитнішими серед масових посад є водії, адже багато чоловіків доєдналися до лав ЗСУ. Що ж до вищої освіти, то 52% роботодавців сказали, що звертають увагу саме на практичний досвід і навички», — зазначає Євгенія Кузенкова.

Втома від війни та нові виклики для підприємств

Війна та міграція населення лише посилюють дисбаланс. «Укрзалізниця» втратила багато молоді через дозвіл на виїзд юнакам до 25 років. До того ж залізничники працюють під постійними обстрілами: під час чергового удару по станції Лозова на Харківщині двоє працівників загинули, а троє дістали поранення.

«Ще впливає величезна втома через війну, тому що наші працівники працюють на межі своїх людських можливостей. Це постійні понаднормові роботи через нестачу працівників, постійні аварійно-відновлювальні роботи в умовах небезпеки. Це важко емоційно та фізично, що сприяє тому, що люди звільняються, аби принаймні відпочити», — додає директорка з управління персоналом «Укрзалізниці» Лідія Гриценко.

Щоб утримати людей, на підприємстві діють програми підтримки, найбільше — для внутрішньо переміщених осіб.

За прогнозом Міністерства економіки, до 2035 року до українського ринку праці необхідно буде додатково залучити 4,5 мільйона людей.