Масований наліт на Москву: як українські безпілотники змінюють перебіг війни

Від знищення кораблів Чорноморського флоту до евакуації поранених: детальний розбір усіх типів дронів, які трансформують сучасну війну.

a946d50186c26a65ebe0b4aea3a66d67_17.08.26_1

Під час однієї з наймасштабніших атак дронами на Москву британські технології вперше застосували для ударів углиб РФ, спричинивши потужні пожежі та руйнування на складському комплексі. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Про це пише британське видання The Sun.

Ніколи раніше війна не велася переважно безпілотними системами. Сьогодні вони всюди: від затоплення ворожих кораблів до евакуації поранених бійців з поля бою. Вони здатні літати, пірнати, баражувати, вести розвідку та вести вогонь. Найдешевші цивільні квадрокоптери DJI коштують кілька сотень фунтів, тоді як далекобійні британські системи Nyan з розмахом крил у майже три метри здатні уражати цілі на відстані понад 240 кілометрів.

Фахівці поділяють усе різноманіття сучасних безпілотних систем на три основні категорії: ударні, розвідувальні та логістичні.

1. Ударні безпілотники та камікадзе

FPV-дрони одноразового використання: Еволюціонували від звичайних цивільних квадрокоптерів з прив’язаною вибухівкою до високошвидкісних гоночних машин. Найсвіжіший етап їхнього розвитку — FPV-дрони на оптоволокні. Вони розмотують тонку нитку зв’язку під час польоту, що забезпечує стійкість до засобів РЕБ та кришталево чисте 4K-зображення.
Баражуючі боєприпаси: Спеціалізовані військові безпілотники з характерним X-подібним крилом (наприклад, західна система Helsing HX-2). Вони годинами чатують у повітрі, чекаючи на ціль, після чого пікірують на швидкості близько 320 км/год.
Дрони-перехоплювачі: Призначені для знищення ворожих безпілотників (зокрема іранських Shahed). Такі українські розробки, як P1-Sun та «Октопус», коштують кілька тисяч фунтів, що значно дешевше за зенітні ракети та самі цілі.
Ударні безпілотники великого радіуса дії: Здатні завдавати ударів за сотні й тисячі кілометрів. Іранські «Шахеди» поступаються місцем понад 25 типам українських далекобійних систем, які щоніч атакують НПЗ та склади боєприпасів у РФ.
Дрони-бомбардувальники: Важкі багатороторні системи (наприклад, український «Вампір»), здатні скидати мінометні міни та гранати прямо у відкриті люки ворожих танків.
Морські камікадзе та носії ракет: Українські безпілотні катери Magura V5 та Sea Baby розгромили Чорноморський флот РФ і змусили його залишки відступити з окупованого Криму. Нові модифікації додатково оснащують ракетами P-73 (Archer) для захисту від гелікоптерів.
Підводні безпілотники: УкраїнськийSub Sea Baby вже атакував російський підводний човен класу «Кіло» у Новоросійську, а нова розробка Sea Trident здатна нести бойову частину вагою в одну тонну.
Наземні роботизовані комплекси: Дистанційно керовані колісні або гусеничні платформи з вибухівкою або кулеметами, які штурмують позиції ворога.

2. Розвідувальні дрони та засоби РЕБ

Збір розвідданих: Будь-який дрон із камерою чи антеною здатний коригувати артилерію або виявляти ворожі радари. Серед них — як легкі українські «Лелеки», так і довготривалі американські системи Puma. На морі та суходолі дрони додатково використовують акустичні датчики для виявлення руху техніки чи кораблів.
РЕБ та ретрансляція: Безпілотники слугують повітряними платформами для глушіння ворожого зв’язку або ретрансляції сигналу для власних підрозділів.

3. Логістичні дрони та носії

Наземні роботи (UGV): Через високу щільність ворожих FPV-дронів зона в межах 50 км від лінії фронту стала вкрай небезпечною для транспорту. Забезпечення бійців їжею, боєприпасами та евакуація поранених у броньованих капсулах все частіше покладається на безпілотні наземні машини розміром від валізи до цивільного авто.
Дрони-матки: Великі безпілотники, здатні транспортувати менші FPV-дрони ближче до цілі або доправляти важкі вантажі підрозділам у сірій зоні.

Нагадаємо, командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним «Мадяр» розповів про наслідки ударів українських безпілотників по військових, енергетичних і промислових об’єктах держави-агресорки.