Альянс диктаторів: як зближення Росії та КНДР провокує новий військовий конфлікт в Азії

Про причини та наслідки геополітичного загострення в Азійсько-Тихоокеанському регіоні пише South China Morning Post.

Пошук «ідеального ворога» для пропаганди

Аналітики зазначають, що останні випади режиму Кім Чен Ина відображають його прагнення подати ситуацію в регіоні як класичне протистояння конкурентних блоків, що нагадує часи Холодної війни. Оскільки Пекін і Москва сьогодні мають власні серйозні розбіжності з Токіо, Північна Корея активно користується нагодою долучитися до цієї скоординованої критики.

Професор історії та міжнародних відносин Університету Кукмін у Сеулі Андрій Ланьков підкреслює, що для північнокорейського режиму критично важливо мати образ абсолютного зла для внутрішньої аудиторії.

«Режиму важливо мати злого ворога, на якого можна скаржитися, і Японія задовольняє цю потребу», — зазначає експерт.

За його словами, Пхеньян дуже хоче стати на бік Росії та Китаю, адже це допомагає просувати наратив про те, що КНДР є повноцінною частиною могутнього військового союзу.

Приводи для погроз: храм Ясукуні та військовий бюджет

Формальними приводами для останніх інформаційних атак стали внутрішні політичні та оборонні рішення Японії. Зокрема, центральне телеграфне агентство КНДР різко розкритикувало японських політиків за вшанування пам’яті 2,5 мільйона загиблих у храмі Ясукуні, де японці також увічнили імена понад тисячі засуджених воєнних злочинців.

Ритуальне піднесення, яке надіслала прем’єр-міністерка Санае Такаїті, у Пхеньяні назвали несподіваним дистанційним поклонінням і схемою посилення настроїв повторного вторгнення. Крім того, північнокорейські пропагандисти пригрозили, що неомілітаристське безумство принесе острівній державі справжню «бурю знищення».

Додаткове обурення КНДР викликали плани Міністерства оборони Японії попросити про рекордний бюджет у розмірі 55,9 мільярда доларів на 2027 рік. Пхеньян назвав таку ініціативу вкрай небезпечним кроком, який несе нові потрясіння для регіону та всього світу.

Російський фактор і спільні провокації

Словесний наступ Пхеньяна ідеально збігся в часі з діями Москви. У середині серпня російський диктатор Володимир Путін відвідав спірні Курильські острови, суверенітет над якими відстоює Японія, а невдовзі Росія провела в тому районі військово-морські навчання з бойовими пусками протикорабельних ракет, повністю проігнорувавши дипломатичні протести Токіо.

Професор міжнародних відносин Темплського університету Джеймс Браун пояснює, що після багатьох років ізоляції КНДР нарешті отримала шанс побудувати тісніші відносини з РФ і намагається використати цей момент максимально ефективно.

«Вони б дуже хотіли побачити формування тристороннього блоку для протидії Японії, Південній Кореї та США в регіоні, але я не бачу, щоб це сталося», — коментує він.

Попри те, що формальний військовий альянс між Китаєм, РФ і КНДР наразі видається малоймовірним, експерти очікують подальшого зближення Москви та Пхеньяна. Як попереджають південнокорейські чиновники, Північна Корея вже готується розгорнути додаткові війська для підтримки російської війни в Україні.

Крім того, аналітики Stimson Centre припускають, що Путін і Кім Чен Ин можуть найближчим часом провести символічну зустріч на новому автомобільному мосту через річку Туманна. Відкриття цієї переправи стане ще одним доказом поглиблення економічних і військових зв’язків між двома країнами.

Нагадаємо, нещодавно КНДР передала РФ нові ракети з боєголовками у 2500 кг. Росіяни розміщують пускові установки у Воронезькій області, що створює серйозні ризики для прифронтових і тилових регіонів України.