Українці стали конкурентами, а не біженцями: The Guardian про причини образ Варшави на Київ

Варшава виявилася не готовою до того, що українці збудують власне життя й бізнес у Польщі, а Київ вимагатиме рівноправного місця за європейським столом.

fcf8e1e4f85e8879e13cd70ec4ceabc1_27.08.26_1

Після початку повномасштабного вторгнення Росії підтримка України дала Польщі рідкісний шанс опинитися у центрі геополітичної уваги. Звичайні поляки відкрили свої домівки для мільйонів біженців, а влада у Варшаві стала одним із найгучніших адвокатів Києва на Заході. Проте атмосфера безпрецедентного союзу тривала ненадовго — сьогодні співчуття змінилося утомою, а в деяких випадках і прямою ворожістю. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Про це йдеться у матеріалі аналітика Матеуша Мадзині для британського видання The Guardian.

За даними останніх соціологічних опитувань CBOS, вже 52% поляків виступають проти прийому нових біженців з України. Серед причин охолодження стосунків аналітики називають історичні суперечки, політику пам’яті, втому від війни, а також активну російську дезінформацію в соцмережах, яка підбурює ксенофобію та міфи про «українських утриманців».

Втім, за оцінкою The Guardian, головний фактор, який системно ігнорують політики, полягає в іншому: Варшава виявилася не готовою до того, що українці перестануть бути «безпорадними жертвами».

«Польща не усвідомила, що українці — це не просто жертви Путіна, а люди з власною суб’єктністю. Як тільки з’явилася можливість, біженці залишили вітальні своїх господарів, орендували чи купили житло, відкрили власний бізнес та створили потужну спільноту, яка почала прямо конкурувати з місцевими жителями. Вони відмовилися бути пасивними отримувачами польської благодійності», — зазначає видання.

Український бізнес почав стрімко розвиватися, а сама Україна трансформувалася з пасивного отримувача гуманітарної допомоги на експортера військових технологій та досвіду. Київ більше не потребує «посередників» чи «адвокатів» у Варшаві для переговорів із Вашингтоном чи Брюсселем.

Для майже моноетнічного польського суспільства така зміна парадигми виявилася складною. Уряд Дональда Туска, як і його попередники, підживлював міф про «прометейську роль» Варшави у майбутньому України, але не підготував власне суспільство до сприйняття українців як повноправних учасників ринку та суспільного життя.

Помилка Польщі має стати застереженням для решти континенту, підсумовує The Guardian. Незалежно від перебігу подій, Україна ставатиме дедалі ближчою до європейських економік. Українці стануть бізнес-конкурентами для французів і німців так само, як це сталося в Польщі. А українські лідери приходитимуть до Брюсселя, Парижа й Берліна не по «безкоштовні патрони», а за рівним голосом за столом переговорів, вибореним захистом континенту.

Чому загострилася криза у стосунках Києва і Варшави

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський подякував польському колезі Каролю Навроцькому за привітання з Днем Незалежності, але наголосив, що прагне розвивати відносини з Польщею, спираючись на повагу.

Варто зазначити, що відносини між Києвом і Варшавою перебувають у глибокій кризі.

У Польщі вже чітко кажуть, що не пустять Україну до ЄС, якщо вона не відмовиться від вшанування діячів ОУН та УПА.

На цьому тлі у Польщі почастішали акти агресії проти українців, які там проживають.