Скарб часів князя Вітовта пролежав під землею понад 500 років: що знайшли на Полтавщині

«За сучасними дослідженнями, такі монети могли карбувати приблизно у 1411–1430 роках. Раніше цей тип датували по-різному та приписували Кейстуту, Ягайлу або ранньому періоду правління Вітовта», — прокоментував археолог Юрій Пуголовок.

Зазначається, що на одному боці монети зображені Стовпи Гедиміновичів — символ князя Вітовта та Литви, а на іншому — вістря списа з хрестом. Через відсутність написів монету розпізнають саме за поєднанням цих двох малюнків.

Для Полтавщини та Лівобережної України загалом така знахідка є рідкісною, адже подібні предмети майже не трапляються серед матеріалів із розкопок пам’яток того часу. Монета свідчить про період, коли землі біля Ворскли перебували в зоні перетину та взаємодії руського, литовського й ординського світів.

Аби остаточно атрибутувати денар, фахівці планують з’ясувати його точну вагу, вивчити склад металу та детальніше дослідити особливості зображення.

Нагадаємо, загадковий напис на стародавньому персні десятиліттями залишав простір для різних трактувань. Тепер дослідник пояснив, чому він міг означати «для Пілата» та хто користувався цією печаткою.