Росія готує замахи на керівників оборонних компаній Європи — розвідка

Росія хоче усувати керівників європейського оборонпрому

Джерела у п’яти європейських спецслужбах у розмові з журналістами підтвердили, що фізичні замахи на цивільних у Європі — інструмент, який раніше вважався табу навіть серед російських спецслужб. Але тепер вони стають дедалі важливішою частиною нових планів Кремля.

Під прицілом російських оперативників опинилися топменеджери великих оборонних гігантів та навіть керівники та ключові співробітники невеликих компаній, надто тих, що виготовляють безпілотники чи комплектуючі до них.

«Рівень загрози в Європі зріс. Як для майна, так і для людей», — зазначив високопосадовець однієї з європейських розвідок.

У відповідь на нові виклики Федеральне відомство з охорони конституції Німеччини (BfV) значно активізувало роботу з керівництвом та співробітниками німецьких оборонних підприємств. Спецслужба, зокрема, офіційно рекомендує компаніям залучати приватні підрозділи особистої охорони.

«Росія займається цілеспрямованим плануванням актів насильства проти окремих осіб, що здійснюються державними або підконтрольними державі суб’єктами», — звернувся до німецьких парламентарів у понеділок очільник BfV Зінан Селен.

Низка керівників оборонних компаній на умовах анонімності підтвердила FT, що протягом останніх шести місяців вони суттєво посилили заходи особистої безпеки після рекомендацій урядових служб. Інші посадовці зауважили, що користуються супроводом охорони переважно під час закордонних відряджень.

Як ГРУ змінило тактику

Організація «мокрухи», як її називають самі російські спецслужби, покладена переважно на Головне розвідувальне управління (ГРУ) РФ. Відомоство адаптувало свої підходи — оперативники частіше залучають організовані злочинні угруповання та розбудовують транскордонні агентурні мережі.

Збір даних, логістику, планування та виконання тепер розподіляють між різними осередками та виконавцями. Росіяни почали відмовлятися від використання агентів-“одноразок”, яких раніше вербували за гроші у Telegram-каналах.

Частину російських задумів вдалося викрити та зупинити ще на стадії підготовки. В інших випадках зафіксовано підозрілу активність — зокрема спостереження за повсякденним життям потенційних жертв як удома, так і на робочому місці.

При цьому для досягнення цілей Кремлю не обов’язково доводити замахи до кінця.

«Головна мета з російської погляду все ще психологічна. Вже самим лише тим, що люди починають почуватися потенційними мішенями, вони досягають своєї мети. Вони прагнуть, щоб люди двічі подумали, перш ніж вести справи з Україною», — пояснив один із представників розвідки.

Дилетанти й фінансовий тягар

Водночас фахівці зазначають, що в багатьох ситуаціях дії російських агентів залишаються аматорськими та легко нейтралізуються. Проте це створює додаткове навантаження на контррозвідку, яка тепер має перевіряти будь-які підозрілі сигнали.

Європейські консалтингові компанії спостерігають різке зростання попиту на послуги із захисту персоналу з боку оборонних, енергетичних та інфраструктурних підприємств.

У самому оборонному секторі попереджають, що витрати на посилену охорону об’єктів та топменеджменту стають важким фінансовим тягарем, особливо для молодих стартапів. Один із керівників зізнався, що нещодавно був змушений перенести одне з виробництв у Західній Європі на нове місце, аби убезпечити його від російських загроз.

Напруженість у європейському оборонпромі зберігається ще з початку 2024 року, коли американські та німецькі спецслужби зірвали російський замах на Арміна Паппергера — очільника німецького концерну Rheinmetall. Тоді розвідка дійшла висновку, що Москва готувала показове вбивство високого рівня, обравши Паппергера через його активну та публічну позицію щодо озброєння України.

Сам керівник Rheinmetall пізніше підтвердив, що тепер перебуває під цілодобовою охороною поліції та приватних охоронних структур.

РФ намагалася вбити керівника оборонного підприємства

Нагадаємо, СБУ та Нацполіція запобігли теракту проти керівника оборонно-промислового підприємства на Київщині, який готувала ФСБ. Під водійське сидіння його автомобіля прикріпили саморобну вибухівку з 1 кг гексогену. Правоохоронці завчасно виявили та знешкодили пристрій, який росіяни планували підірвати дистанційно, відстежуючи процес через замасковану онлайн-трансляцію.

Виконавцем виявився 63-річний переселенець з Луганщини, якого у лютому завербувала ФСБ через сина, що перебуває в Росії. За інструкціями кураторів чоловік забрав компоненти зі схрону, зібрав вибухівку та встановив її разом із камерою спостереження.

Одразу після цього підозрюваний виїхав до Польщі, однак завдяки оперативно переданій інформації від СБУ польські правоохоронці затримали його під час спроби виїхати до РФ через Білорусь. Чоловікові заочно повідомили про підозру у закінченому замаху на теракт, наразі триває процедура його екстрадиції до України.