Трамп знову тисне на Зеленського та допомагає Путіну: що відбувається у Вашингтоні

Про це йдеться в авторській статті американських журналістів Джонатана Леміра та Саймона Шустера для The Atlantic.

Чому Трамп звинувачує Україну у проблемах із пальним

За оцінкою журналістів, різка зміна риторики американського президента пов’язана не лише з війною Росії проти України, а й із внутрішньою політикою США. До проміжних виборів до Конгресу залишилося близько трьох тижнів, а високі ціни на енергоносії загрожують позиціям республіканців. Середня ціна дизельного пального у США перевищила шість доларів за галон.

На тлі труднощів із завершенням війни проти Ірану Трамп, за словами двох людей з його оточення, роздратований тим, що не може швидко досягти бажаного результату. Натомість він почав звинувачувати Україну в погіршенні ситуації на енергетичному ринку, хоча на світові ціни впливають і події на Близькому Сході.

Як зазначають автори, звинувачення на адресу Києва вписуються у тривалу тенденцію прихильнішого ставлення Трампа до Москви. Протягом чотирьох із половиною років війни він, за рідкісними винятками, частіше ставав на бік Росії, вимагаючи від України припинити бойові дії та погодитися на умови, неприйнятні для Зеленського.

Угода з Путіним і тиск на Зеленського

Одним з найгучніших рішень Трампа стала домовленість про постачання російського дизеля. Вона послаблює санкційний тиск на російську енергетичну галузь і може забезпечити Москві додаткові доходи. Водночас він вимагає від Києва припинити удари по російських нафтопереробних заводах, які мають значення для можливостей Кремля заробляти на експорті пального.

Україна пропонувала взаємний крок: Київ готовий припинити атаки на російські нафтопереробні заводи, якщо Москва зупинить удари по українських електростанціях. Проте очільник Білого дому наполягає, щоб першою поступилася саме Україна. За інформацією журналістів, його помічники погрожували припинити продаж американської зброї, якщо Київ не зупинить атаки. Деякі люди з оточення президента також пропонували припинити обмін розвідувальною інформацією.

Після телефонної розмови з Путіним Трамп закликав змінити українське керівництво. Саме в цьому контексті він оголосив про нібито досягнуте енергетичне перемир’я, хоча попередньо не погодив його з українською стороною. Один із високопоставлених українських військових, із яким спілкувалися журналісти, назвав такі заяви «просто незбагненними».

Володимир Зеленський, якого, за даними авторів, не попередили про домовленість щодо дизеля, різко відреагував на рішення Вашингтона.

«Це нечесно й несправедливо», — заявив він.

Рішення Трампа викликало обурення і в Конгресі США. Четверо сенаторів-республіканців приєдналися до демократів, щоб розкритикувати скасування обмежень. Законодавці наголосили, що послаблення санкцій суперечить раніше ухваленому законодавству та фактично надає Путіну фінансову підтримку, доки Росія продовжує вбивати українських цивільних.

Чим Зеленський заважає планам Трампа

На думку авторів, американський президент дедалі частіше сприймає Зеленського як перешкоду для закінчення війни на умовах, які б дозволили Трампу оголосити про власний дипломатичний успіх. Під час телефонної розмови з американським лідером Путін, за повідомленням Кремля, не погодився взяти на себе зобов’язання відновити мирні переговори. Однак Трамп і далі тисне на Київ, закликаючи до виборів в Україні та критикуючи українські удари по російській інфраструктурі.

Журналісти також звертають увагу на можливі економічні мотиви американської адміністрації. За їхніми даними, під час контактів Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа з російською стороною обговорювалися масштабні бізнес-угоди, які могли б укласти американські компанії після завершення війни. Українські чиновники давно підозрюють, що зовнішня політика Трампа більше орієнтована на комерційні домовленості та можливі вигоди для його оточення, ніж на захист демократії, прав людини й територіальної цілісності.

Водночас частина українських посадовців сумнівається, що російська економіка зазнає краху навіть під тиском санкцій та українських далекобійних ударів. Один із чиновників, наближених до переговорного процесу, заявив журналістам, що Україні потрібно переглянути стратегію та шукати вихід із війни за підтримки Європи. На його думку, це може вимагати більшої уваги до переговорів.

Для України зміна політики США створює додаткові ризики. Росія нарощує запаси ракет, посилює атаки на українські міста та випробовує реактивні дрони, які українській протиповітряній обороні складно перехоплювати. Європейські країни намагаються компенсувати нестачу американської підтримки, однак українська сторона побоюється, що без розвідувальної інформації та американського озброєння країна може опинитися у найскладнішому становищі від перших місяців повномасштабної війни.

Тиск Трампа на Україну — останні новини

Тиск Вашингтона на Київ через удари по російській нафтовій інфраструктурі почався ще у вересні. Під час розмов із Володимиром Зеленським Дональд Трамп просив українського президента зупинити атаки на нафтопереробні заводи РФ, пояснюючи це впливом на ринок пального. Так він фактично вимагав від України обмежити удари по об’єктах, які забезпечують Росії доходи від експорту нафти. Водночас Київ продовжував використовувати далекобійні атаки для послаблення російської воєнної економіки. Тоді вже стало відомо про прохання Трампа зупинити удари по НПЗ.

9 жовтня ситуація загострилася після того, як американський президент оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального до США та на світовий ринок. Рішення викликало обурення в Україні, адже доходи від продажу нафтопродуктів допомагають Москві фінансувати війну. До того ж послаблення обмежень суперечило курсу на санкційний тиск на російський енергетичний сектор. Зеленський заявив, що таке рішення несправедливе, адже Росія продовжує атакувати Україну, а її енергетичний експорт може отримати нові можливості. Саме домовленість Трампа з Путіним про російський дизель стала новим приводом для суперечки між Києвом і Вашингтоном.

13 жовтня стало відомо про подальше посилення тиску на Україну: за повідомленнями ЗМІ, США вимагають припинити удари по російських НПЗ і допускають обмеження військової підтримки в разі відмови Києва. Серед можливих заходів називають припинення продажу американської зброї через європейських партнерів, а також зупинення обміну розвідувальними даними. Україна натомість пропонувала взаємне припинення атак: Київ готовий зупинити удари по російських нафтопереробних заводах, якщо Москва припинить обстрілювати українські електростанції. Проте Вашингтон наполягає, щоб першою поступилася саме українська сторона. Суперечка довкола пального переросла в ширший конфлікт щодо американської допомоги та умов закінчення війни на тлі вимог, які ЗМІ описали як ультиматум США щодо ударів по НПЗ.