Путін малює «перемоги» на фронті — аналітики пояснили, навіщо він це робить

Путін заявив про захоплення тисяч квадратних кілометрів: що встановили аналітики

16 жовтня російський президент відвідав один із командних пунктів Об’єднаного угруповання військ РФ, де провів зустріч із представниками Генерального штабу та військовими командувачами.

Під час наради Путін заявив, що від початку 2026 року російська армія нібито захопила близько 6500 квадратних кілометрів української території та 310 населених пунктів. За його словами, окупаційні війська продовжують упевнено просуватися вздовж усієї лінії фронту.

Начальник російського Генштабу Валерій Герасимов також відзвітував про нібито значні територіальні здобутки. Він стверджував, що лише від 1 вересня війська РФ захопили понад 1800 квадратних кілометрів та 92 населені пункти.

Втім, ці цифри кардинально відрізняються від оцінок американських аналітиків.

За даними ISW, від 1 січня 2026 року російські війська захопили приблизно 100 квадратних кілометрів та 69 населених пунктів. Водночас від початку вересня окупанти зазнали чистих територіальних втрат у розмірі 122 квадратних кілометрів.

Крім того, від початку жовтня російська армія в середньому втрачала близько семи квадратних кілометрів території щодня. Аналітики зазначають, що це прямо суперечить заявам Путіна про безперервне просування російських військ.

Що насправді відбувається на Харківщині та Сумщині

Окрему увагу в ISW звернули на повідомлення російського командування щодо північних областей України.

Герасимов заявив, що російські війська нібито завершили оточення українських підрозділів на півночі Харківської області. За його словами, окупанти захопили там 461 квадратний кілометр та 28 населених пунктів.

Однак жодних доказів на підтвердження цих тверджень російська сторона не надала.

Аналітики нагадують, що повідомлення про нібито оточення українських військових на північний схід від Харкова почали з’являтися в російських джерелах ще 3 вересня. Відтоді Москва неодноразово заявляла про розширення оточення та захоплення нових населених пунктів, хоча наявні дані цього не підтверджують. Українські офіційні джерела також спростовували такі повідомлення.

Командувач російського угруповання військ «Північ» Євгеній Нікіфоров заявив, що так звана смуга безпеки вздовж російсько-українського кордону простягається більш ніж на 600 кілометрів, із яких 465 кілометрів нібито перебувають під контролем РФ.

Натомість ISW має докази російського контролю над приблизно 205,77 квадратного кілометра прикордонної території на дослідженій ділянці від траси Київ — Глухів до напрямку Великого Бурлука.

Нікіфоров також стверджував, що від моменту оголошення Путіним створення так званої санітарної зони на Харківщині у березні 2024 року російські війська захопили понад 3000 квадратних кілометрів.

За оцінками ISW, лише від початку 2026 року окупанти захопили в Харківській області 114,66 квадратного кілометра та п’ять населених пунктів.

Схожі розбіжності зафіксували й на Сумщині. Російське командування заявляло про захоплення понад 300 квадратних кілометрів і 14 населених пунктів упродовж літа та осені. Водночас аналітики підтверджують захоплення приблизно 99,1 квадратного кілометра від початку року.

Ситуація на Куп’янському напрямку

Герасимов також повідомив Путіну про нібито захоплення Паламарівки та Ковалівки поблизу Куп’янська.

Однак американські аналітики не знайшли доказів встановлення російського контролю над цими населеними пунктами.

За спостереженнями ISW, російські інфільтраційні групи діяли лише в районі Тищенківки, приблизно за 2,2 кілометра від Паламарівки.

Найближчі підтверджені позиції, до яких просунулися російські війська, розташовані в районі Радьківки — більш ніж за п’ять кілометрів на схід від Паламарівки та Ковалівки.

Крім того, Герасимов заявив, що окупанти увійшли до Великої Шапківки ще 16 травня 2026 року. В ISW назвали це твердження неправдивим.

Донеччина: які заяви Росії спростовують дані ISW

Одні з найбільших розбіжностей між російськими заявами та оцінками ISW стосуються Донецької області.

Герасимов стверджував, що від початку вересня російська армія захопила там близько 500 квадратних кілометрів та 23 населені пункти.

Водночас Путін заявив, що під контролем України нібито залишається лише 2748 квадратних кілометрів, тобто трохи більше ніж 10% території області.

Проте американські аналітики наводять інші дані.

За їхніми оцінками, українські війська продовжують контролювати близько 5530 квадратних кілометрів, або 20,4% Донецької області. Від 1 вересня російська армія захопила три населені пункти, однак загалом втратила приблизно 198,28 квадратного кілометра території.

Окремо російське командування заявило про просування в районі Костянтинівки, Дружківки та Краматорська.

Герасимов стверджував, що після нібито захоплення Костянтинівки в липні окупанти взяли під контроль Олексієво-Дружківку, увійшли до південно-східної та південно-західної частин Дружківки й наблизилися до Краматорська. Також він зазначив, що російські війська нібито контролюють 50 відсотків Миколаївки, що на схід від Слов’янська.

Проте ISW зафіксував присутність українських військових у західній частині Костянтинівки ще 10 жовтня. Доказів того, що російські війська проникли до Олексієво-Дружківки або закріпилися там, аналітики не виявили.

За їхніми оцінками, окупанти перебувають щонайменше за 12 кілометрів від Дружківки та за дев’ять кілометрів від Краматорська. Водночас ці відстані враховують дії російських інфільтраційних груп, «які не є доктринальним контролем місцевості».

Не підтвердилися й заяви про захоплення Добропілля.

Герасимов приписав взяття міста кільком російським мотострілецьким підрозділам і морській піхоті. Він також повідомив про нібито захоплення Первомайського та Сергіївки й проникнення до Білозерки.

Однак ISW не виявив доказів просування російських військ на північ від Добропілля або встановлення контролю над містом. Аналітики зафіксували лише обмежені спроби проникнення російських груп.

Українські військові також неодноразово спростовували повідомлення про закріплення окупантів у Добропіллі.

Ситуація на Запоріжжі

Російське керівництво також перебільшило свої територіальні здобутки на Запорізькому напрямку.

Путін заявив, що Україна нібито контролює лише 16,5% Запорізької області. Водночас за підрахунками ISW, під українським контролем залишається приблизно 24,6% території регіону.

Герасимов повідомив про нібито захоплення Малокатеринівки та заявив, що російські війська вже перебувають за п’ять кілометрів від південних околиць Запоріжжя.

Однак аналітики встановили, що найближчі підтверджені російські позиції розташовані щонайменше за 20,95 кілометра від міста. Навіть з урахуванням діяльності інфільтраційних груп відстань становить близько 11,6 кілометра.

Російський Генштаб також заявив про захоплення понад 180 квадратних кілометрів та десяти населених пунктів на сході Запорізької області від початку вересня. Серед них називали Самійлівку, Голубкове та Микільське.

За оцінками ISW, за цей період російська армія захопила 104,5 квадратного кілометра та вісім населених пунктів. При цьому підтверджені російські просування залишаються за кілька кілометрів від названих Герасимовим сіл.

Крім того, російське командування стверджувало, що окупанти вже ведуть бої в Оріхові та захопили Новопавлівку й Новоандріївку.

Однак 15 жовтня український 17-й армійський корпус повідомив, що Новоандріївка залишається під контролем Сил оборони.

Навіщо Кремль перебільшує успіхи на фронті

На думку американських аналітиків, регулярні заяви російського керівництва про масштабні територіальні здобутки є частиною ширшої інформаційної кампанії Кремля.

«Перебільшені заяви російських високопоставлених військових чиновників про просування Росії є частиною ширших зусиль когнітивної війни, спрямованих на хибне зображення російського просування по полю бойових дій, таким чином, що Україна та її західні партнери повинні капітулювати перед вимогами Росії щодо переговорів», — зазначили аналітики.

В ISW наголошують, що Путін, Герасимов та інші високопоставлені російські командувачі суттєво перебільшують військові успіхи щонайменше раз на місяць від початку 2026 року.

Водночас, за оцінкою Інституту, російські війська не досягають поставлених оперативних і стратегічних цілей. На ситуацію впливають, зокрема, українські контрнаступальні дії під час операції «Вівальді» на північ від Лимана та на Олександрівському напрямку. Крім того, аналітики звертають увагу на скорочення кількості новобранців у російській армії.

В ISW припускають, що Москва намагається використати перебільшені повідомлення про просування військ як інструмент тиску на Україну та її західних партнерів.

Зокрема, Кремль прагне переконати їх погодитися на російські умови переговорів, які передбачають повне захоплення укріпленого поясу українських міст на Донеччині.

Водночас аналітики вважають, що російська армія досі не змогла захопити ці оборонні рубежі й навряд чи здатна досягти цього військовим шляхом.

Нагадаємо, раніше речник Третього армійського корпусу Олександр Бородін заявив, що унаслідок операції «Вівальді» українські військові звільнили понад 270 квадратних кілометрів території та зруйнували плацдарм, який російська армія тривалий час намагалася створити для оточення Слов’янсько-Краматорської агломерації.