Буданов не стримав роздратування: що запропонувала команда Трампа — Le Monde

Буданов роздратувався після розмови з Віткоффом

Під час тривалої зустрічі 9 жовтня у закритому гольф-клубі Shell Bay на узбережжі Флориди очільник Офісу президента України Кирило Буданов зіткнувся з цинізмом, що вражає. Спеціальний посланець Дональда Трампа Стів Віткофф разом із зятем американського лідера Джаредом Кушнером замість обговорення миру вирішили прочитати Буданову лекцію про те, як заробляти гроші.

Американські переговорники із захопленням малювали картини повоєнного «регіонального процвітання». Вони пропонували перезапустити транзит російських нафти й газу через українську територію до Європи, переконуючи, що Київ отримуватиме дивіденди, а європейські споживачі — дешеві енергоносії. Віткофф щиро вважав це ідеальною угодою, де виграють усі.

Шокований цією пропозицією, яка фактично перетворювала Україну на економічного васала Кремля, Буданов дав жорстку відповідь і заявив: «Наша модель — це не Білорусь, це Польща!», пишуть журналісти.

Після зустрічі Буданов зателефонував Зеленському у гніві, але президент, за словами журналістів, порадив йому стриматися в емоціях.

Напружену паузу перервала новина про те, що Дональд Трамп публічно оголосив про домовленість закупити майже 5 мільйонів тонн російського дизелю. Трамп не приховував радості: збивши ціни на пальне, він розраховував підвищити шанси республіканців на проміжних виборах 3 листопада.

У відповідь на занепокоєння українців Стів Віткофф роздратовано заявив, аби Україна припинила удари по російських НПЗ, адже це нібито наражає світ на небезпеку. У Києві зрозуміли головне: Білий дім зробив Кремлю величезний фінансовий подарунок, не отримавши від Путіна жодних реальних поступок натомість.

Такий хід Вашингтона став фактичним сигналом до відновлення торгівлі з Москвою, в обхід санкцій та без прив’язки до реального припинення вогню. Для України це створило загрозу опинитися віч-на-віч з агресором перед важкою зимою.

В українському керівництві не приховували розчарування. У розмовах із журналістами Володимир Зеленський прямо назвав рішення Трампа зрадою.

Водночас у США бачать ситуацію лише крізь призму вигоди.

«Трамп прийшов зі світу бізнесу. У цьому світі думають про те, як створити сприятливі можливості для обох сторін. Війна — це гра з від’ємною сумою, де програють усі, тоді як бізнес і мир — це ігри з додатною сумою», — сказав зять Трампа Джаред Кушнер під час візиту до Києва 7 вересня.

Кремлівський «комівояжер» Дмитрієв продає Трампу ідею примирення через нафту й гроші

Схожість між аргументами американських посланців та наративами Кремля не була випадковою. За цим сценарієм стоїть очільник РФПІ Кирило Дмитрієв — людина із західною освітою і вихідець із провідних американських консалтингових компаній, який до того ж має прямий вихід на родину Путіна.

Дмитрієв майстерно використовує слабкості оточення Трампа. Він пропонує масштабні проєкти та приємні «вишеньки на торті». Аналітики описують його як гнучкого маніпулятора, який відчуває пристрасть команди Трампа до суперугод у сфері енергетики, авіації, штучного інтелекту та видобутку рідкісноземельних металів.

У той час як Дмитрієв публічно говорить про «неминучість» відновлення зв’язків із Росією та закидає Європі «дурість» через її санкційну політику, Москва паралельно нарощує армію та збільшує військові видатки на майбутні роки.

Гроші попереду миру

Спроби заманити команду Трампа бізнес-перспективами зрештою змінили саму послідовність перемовин. Якщо раніше передбачалося, що будь-які економічні контакти можливі лише після припинення вогню та обміну полоненими, то тепер бізнес вийшов на перший план.

Під підготовку цих проєктів вже створили широку інфраструктуру: від розкішних прийомів американських делегацій у Москві та Санкт-Петербурзі до прямих перемовин із міністерствами у Вашингтоні. Цю ж лінію підтверджують і неофіційні радники Трампа. Зокрема, бізнесмен Ґвідо Ломбарді пояснив глобальний задум Білого дому:

«Нафтовий план Дональда Трампа — це комплексна стратегія. Після встановлення контролю над венесуельськими запасами — і, можливо, в очікуванні захоплення іранської нафти — угода з Росією, що передбачає, зокрема, придбання частки в „Лукойлі“, вписується в ширші рамки концепції „Америка — насамперед!“».

Відчуваючи зміну вітру у Вашингтоні, Кремль вже розраховує на подальший розкол у Європі. РФ сподівається у майбутньому укладати угоди з лояльнішими європейськими політиками та бізнес-колами, які вже зараз висловлюють зацікавленість у спільних проєктах.

Постачання російського дизелю до США: останні новини

Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін під час зустрічі зі спецпосланцем США Стівом Віткоффом зосередився на обговоренні економічної співпраці та постачання пального і добрив. На тлі війни проти України він просуває ідею відновлення торгівлі зі Сполученими Штатами, демонструючи готовність до угод після поступок з боку Вашингтона.

Зокрема, Кремль заявив про підготовку до відправлення перших танкерів із дизельним пальним місткістю 40 тисяч тонн протягом кількох днів. Крім того, РФ запропонувала постачати Штатам мінеральні добрива у великих обсягах.

Водночас реалізація домовленостей між президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним щодо збільшення постачання дизельного пального на світовий ринок опинилася під загрозою.

Причиною став обвал російського експорту дизелю більш ніж на 75%: за даними аналітиків Kpler, у вересні він впав до 141 тисячі барелів на добу проти 608 тисяч роком раніше.

Таке різке скорочення спричинене симетричним посиленням українських ударів дронами по російських НПЗ та нафтовій інфраструктурі, що фактично паралізувало експорт. Експерти зазначають, що відновлення знищеного складного обладнання потребує тривалого часу та доступу до імпорту. Через це Москва навряд чи зможе виконати зобов’язання щодо постачання обіцяних обсягів без енергетичного перемир’я.

Ситуація додатково ускладнюється зменшенням експорту пального з Близького Сходу, через що загальні світові втрати сягають 1 мільйона барелів на добу. Це спричинило різке зростання цін на дизель у США, а Міжнародне енергетичне агентство попереджає, що дефіцит на ринку може зберігатися аж до 2027 року.