"Далекобійні санкції" зупинили роботу 15 основних російських НПЗ з 38, - ГУР

Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву Головного управління розвідки. Про це повідомляють Контракти.UA.

Станом на кінець вересня 2026 року із 38 основних російських НПЗ 15 були повністю виведені з експлуатації, а ще 12 - суттєво скоротили обсяги виробництва.

Унаслідок цього загальні обсяги нафтопереробки на цих підприємствах зменшилися на 55,4% порівняно з початком року.

Найскладніша ситуація для агресора склалася у Приволзькому, Центральному та Південному федеральних округах. Через зупинку чи обмеження роботи постраждали потужності таких гігантів, як ПАТ "Славнефть-ЯНОС", ТОВ "Киришинефтегазсинтез", АТ "Рязанская нефтеперерабатывающая компания", АТ "Газпромнефть-Московский НПЗ" та ТОВ "Лукойл-Пермнефтеоргсинтез".

Сукупна частка цих підприємств становить близько 33% загальних обсягів російської нафтопереробки.

Спроби Кремля врятувати ситуацію

Водночас продовжують працювати підприємства, розташовані у віддалених регіонах Росії, зокрема Омський, Ачинський, Хабаровський та Марійський НПЗ. У вересні 2026 року вони переробляли 906 тисяч барелів на добу - на 147 тисяч барелів більше, ніж на початку року (приблизно 24% усієї нафтопереробки в країні).

Однак можливості такого заміщення вкрай обмежені географією. Доставка нафтопродуктів ускладнена через дефіцит рухомого складу залізниці та автомобільних цистерн.

Крім того, у 2027 році обсяги виробництва на цих заводах можуть впасти через перенесення на цей період запланованих технічних робіт.

Збитки та приховування статистики

Про серйозність кризи свідчить указ російського диктатора Володимира Путіна від 28 вересня № 686, яким Кремль обмежив доступ до інформації про обсяги нафтопереробки. Це робить неможливим незалежний моніторинг і створює умови для маніпуляцій даними про виробництво пального для країн-покупців.

За даними розвідки, удари Сил оборони завдали російській нафтовій галузі збитків на понад 23,2 млрд доларів, що майже дорівнює сукупному доходу галузі за 2025 рік (26,6 млрд доларів).

Водночас через міжнародні санкції та високу вартість обладнання витрати на заміну пошкоджених елементів можуть перевищити 20 млрд доларів.

Попри спроби перерозподілити навантаження, Росія втратила здатність повною мірою покривати власні потреби в пальному та виконувати експортні зобов'язання.

Нагадаємо, у російській Рязані під атакою, швидше за все безпілотників, опинився місцевий НПЗ. Після влучання на заводі виникла пожежа.

Крім того, у ніч проти 3 листопада дрони атакували Ярославський НПЗ, який входить до п'ятірки найбільших у Росії. Завод, зокрема, забезпечує пальним ворожу авіацію та техніку.