Володимир Яворівський: Тимошенко дадуть чотири роки умовно

Він був у самому епіцентрі подій і витримав у задушливому приміщенні суду чи не найдовше за своїх колег. Навіть дочка, зять та чоловік екс-прем’єрки покрутилися біля родички пару хвилин і пішли підтримувати її… на вулицю. Поруч з Тимошенко лишилися тільки кілька найближчих депутатів-бютівців, серед яких - Яворівський. Про свої враження від першого засідання суду над Тимошенко, провокації «полуночників», прогнози щодо вироку екс-прем’єру та роздуми над тим, як втілити побачене у повість - Володимир Олександрович розповів в ексклюзивному інтерв’ю kontrakty.ua. 

У залі суду було кілька десятків молодих хлопців і дівчат, які спробували влаштувати провокації. Хто і коли їх завів?

Володимир Яворівський: Провокатори, які були найняті або прокуратурою, або «регіоналами», виявилися стовідсотково бездарними. І це ще раз доводить: коли у людей немає якогось внутрішнього спротиву чи позиції, вони просто бездіяльні. Як вони туди потрапили? Ми з колегами народними депутатами зібралися о 6.30 і стояли під дверима – головним входом до суду – до 8 години, коли мала офіційно відкритися будівля. Ніхто з нас не грюкав дверима, не шумів, ми стійко чекали. Я зайшов другим, здається. Та коли я підійшов до кімнати, де мав відбутися суд, дивлюся – а половина зали вже зайнята. Сидять похмурі люди. Я питаю: хто ви? Як ви тут опинилися? Мовчать. І це при тому, що до 8-ої години ніхто офіційно не мав права заходити у залу суду, а біля входу ми нікого не бачили. Ясно, що їх завели туди вночі. Але вони просто просиділи там, як телята. Очевидно, ідея полягала в тому, щоб вони зайняли більшість місць, створивши нестерпні умови для роботи журналістів, щоб ваші колеги мусили лізти один одному на плечі… Через те справді, коли запитали представника Євросоюзу в Україні на вулиці, яке ваше враження від суду, він відповів – а яке може бути враження, якщо сам суд відбувається в нелюдських умовах? І це дикість – загнати до кімнати, де реально можуть знаходитися 25-30 персон – 120 людей.

Захисник Юлії Тимошенко, Сергій Власенко подав клопотання про відвід судді Родіона Кірєєва. Утім, йому було відмовлено. Аргументи Власенка виявилися непереконливими?

Володимир Яворівський: Аргументи були більш, ніж переконливими. Перший аргумент полягав у тому, що цього суддю указом Віктора Януковича перевели півтора чи два місяці тому до Печерського суду з якогось районного суду Київської області, і доручили відразу вести справу Тимошенко. Він до цього розглядав в основному проблеми типу боротьби за межу, або хтось яйця у когось вкрав чи кроля підловив… Другий аргумент – його назначив вести цю справу власноручно голова суду, тоді як це прийнято робити методом електронного вибору. Третій аргумент – повістки до суду Тимошенко надсилалися у суботу, у неробочий день. Уявляєте, хтось раптом у вихідний виходив на роботу, аби надсилати ці повістки! І останній, один з найголовніших аргументів – той, що Ренат Кузьмін, перший заступник Генпрокурора, є одночасно членом Вищої Ради юстиції. Тобто він, або ж Рада юстиції може карати суддів з будь-якого приводу. І Ренат Кузьмін сам підписував це подання до суду. Тобто, суддя автоматично стає залежним від нього.

Суд зробив перерву для вигляду, але за кілька годин оголосив, що клопотання відхилено. Ми були готові до цього, але мусили спробувати. Я в перерві бачив, як з чорного входу вийшли всі ті прокурори, вони дзвонили, мені здалося, в адміністрацію Президента, когось переконували, була якась нервова розмова, отримували вказівки… 

Юлія Тимошенко за день до засідання суду заявила про те, що рішення суду по ній вже готове. Яким воно буде?

Володимир Яворівський: Це було сказано фігурально. Хоча можливо, і є вже по ній політичне рішення, яке ще не оформлено юридично. Загальна ідея зрозуміла: дати Тимошенко умовний термін, десь чотири роки, виключивши її у такий спосіб з парламентських і з президентських виборів.

Але я не виключаю, що можливі і зміни в цьому рішенні. У залі були представники французького, німецького посольства, Євросоюзу. Окрім того, навряд чи влада очікувала, що підтримати Тимошенко прийде стільки людей. Це при тому, що Хрещатик перегородили автобусами і люди з одного боку вулиці не могли перейти на інший, тому мітинг проходив не біля стін суду, а на протилежній стороні. Людей справді приїхало багато…

Та чи не за гроші вони приїхали?

Володимир Яворівський: На сьогоднішній день фактично всі люди приїхали за власний кошт. Мені дзвонили з моєї рідної Вінничини, з мого села, і казали: дуже хочемо приїхати, але поможіть будь ласка, ми не маємо грошей. І я сказав: звичайно приїжджайте, там 200 грн треба на дорогу, я вам дам зі своїх. Але я навіть не знаю, чи приїхала та людина, бо телефон у неї відключений.

Тимошенко досить грубо відповідала на всі питання судді. Чому вона обрала таку риторику?

Володимир Яворівський: В принципі, та тональність, яку обрала Тимошенко, виправдана. Хоча я б, мабуть, поводив себе інакше. Та це її право. Вона відразу дала зрозуміти, що вона не довіряє суду, що це судилище, а не суд. Тому її стилістика була відповідною. Бо коли суд питає її: яке ваше здоров’я? Я не юрист, та мені здається, питання про здоров’я, про освіту не відносяться до справи. Суддя робив це з дуже переляканими очима, у нього бігали зіниці. Тому я переконаний, що він не є самостійним.

Прокуратура звинуватила Тимошенко у тому, що вона «маніпулює процесом слідства», через те, що вона вирішила у останню мить змінити собі захисників у справах про «швидкі» та «кіотські гроші», а відтак – читати матеріали справи їм доведеться з початку, процес затягнеться…

Володимир Яворівський: Це її право. Ну й що, що затягнеться? Хай перечитують.

У вас стільки емоцій від візиту до суду. Напишете про свої враження книжку?

Володимир Яворівський: Думаю, що так. Я зараз видав книжку «Найдовша ніч президента» про виборчу кампанію. А про суд – думаю, що ще напишу, колись побачене тут мені обов’язково знадобиться.