Економіка торгівлі: навіщо ритейлери відмовляються від посередників-постачальників продукції

Українську торгівлю до нарощування обсягів власного імпорту спонукала економічна ситуація у країні. Ритейлери борються за покупців за допомогою ексклюзивних товарів за найнижчими цінами.

«Мережі починають займатися невластивим для себе бізнесом, який їх раніше не цікавив. Вони б із задоволенням не займалися власним імпортом, але їм потрібен асортимент товару за прийнятними цінами», — зазначає генеральний директор Української торговельної асоціації Ігор Кішко.

Істотне зниження собівартості товару — це головна перевага, заради якої мережі зважуються самостійно завозити продукцію іноземних виробників. «Апетити імпортерів і посередників можуть сягати 40% вартості кінцевого товару. Для кінцевого споживача прямі поставки дають щонайменше 20–30% зниження відпускної ціни», — розповідає комерційний директор мережі «Фудмаркет» Дмитро Каширін.

Частково сприяло цьому тренду і спрощення правил митного оформлення вантажів. «Із прийняттям нового Митного кодексу в червні 2012 року вимоги до оформлення імпортованих товарів стали зрозумілішими, більш структурованими і наближеними до європейських норм», — зазначає менеджер відділу імпорту МЕТРО Кеш енд Кері Україна Тетяна Шумська. За її словами, минулого року проданих у магазинах їхньої мережі самостійно імпортованих товарів було 7%. Цього року цей показник планується збільшити.

Найчастіше, щоб налагодити регулярні поставки продукції з-за кордону, українським ритейлерам достатньо лише трохи посилити вже існуючі у них департаменти закупівельно-логістичної діяльності та доукомплектувати їх кваліфікованим персоналом. «Можливо, в довгостроковій перспективі в нашій структурі буде виокремлено структурний підрозділ, а ось придбання компаній-імпортерів не плануємо», — зазначає директор департаменту закупівельно-логістичної діяльності ТС «Брусничка» Анастасія Вишняк-Кулагіна.

Для такої забави не шкода світла світити

Власний імпорт приваблює ритейлерів ще й тим, що вони можуть контролювати якість продукції. «На товари власного імпорту ми самостійно отримуємо всі необхідні документи: сертифікати якості, санітарно-епідеміологічні, ветеринарні, фітосанітарні свідоцтва. Таким чином, можемо гарантувати, що ці документи були видані з дотриманням усіх вимог законодавства України», — пояснює Тетяна Шумська.

За її словами, з огляду на те, що вони контролюють переміщення товару по всьому ланцюжку постачання — від виробника до покупця, можна гарантувати, що транспортування і зберігання імпорту здійснюється з дотриманням усіх санітарних норм і в найкоротші терміни. Наприклад, досвід самостійного імпортування цитрусових донецькою мережею фрешмаркетів «Брусничка» свідчить, що з гілки до полиці магазину фрукт доставляється лише за 9–10 днів. При роботі через посередників термін збільшується приблизно вдвічі. «Власний імпорт дозволяє істотно скоротити відсоток зіпсованого товару. Так, продукцію цитрусової групи від імпортера ми отримуємо з 3–5% браку, за прямих поставок цей показник знижується до рівня 0,5–0,8%», — уточнює Анастасія Вишняк-Кулагіна.

Малюкам тут не місце?

Втім, самостійний імпорт для ритейлу, як і раніше, залишається доволі ризикованою справою. Найчастіше проблеми виникають через зрив термінів поставок, проблеми на митниці і втрати товару при транспортуванні. При роботі через посередників усі ці ризики лягають на плечі компаній-імпортерів. Але не лише в цьому складнощі організації власного імпорту. Багато проблем виникає при пошуку та налагодженні ефективної роботи з надійними виробниками імпортної продукції.

«Необхідна глобальна система закордонних офісів із доступом до постачальників, що пропонують вигідні умови. Саме тому такі глобальні ритейлери, як «Метро» і «Ашан», мають перевагу за рахунок оптового придбання товару», — запевняє старший менеджер консалтингової компанії «Делойт» Ольга Шамрицька.

Окремим пунктом у списку «неприємностей» стоять податкові проблеми і, перш за все, весь комплекс негараздів, пов'язаний із ПДВ. Створює проблеми українським ритейлерам і невисока репутація нашої країни в Європі. «Торговельні операції з Україною вважаються за кордоном ризикованими. Тож у більшості випадків західні компанії вимагають передоплату», — розповідає Дмитро Каширін.

Взаємності не повернути

На думку аналітиків ринку, повернути колишню абсолютну любов і взаєморозуміння між ритейлерами та імпортерами вже не вдасться. Але й повністю відмовлятися від послуг посередників магазини не захочуть навіть у довгостроковій перспективі. Клопіт із доставкою швидкопсувних продуктів харчування часто економічно вигідно перекладати на плечі спеціалізованих компаній-імпортерів. «Наша компанія не ставить собі за мету забезпечити 100% частку власного імпорту. Наша ціль — запропонувати потрібний клієнтам асортимент за найвигіднішою ціною», — наголошує менеджер відділу імпорту МЕТРО Кеш енд Кері Україна.

Водночас, почавши самостійно імпортувати продукцію, торговельні мережі отримали додаткові козирі в переговорному процесі з імпортерами. «Якщо постачальники запропонують нам продукцію «з коліс», оминаючи їхні буферні склади, збільшать відстрочки платежу і поліпшать післяпродажне обслуговування, а саме заміну зіпсованого і бракованого товару, — ми розглянемо можливість закрити напрямок власного імпорту в компанії», — резюмує Анастасія Вишняк-Кулагіна.