Україна-2022
Сочинения
Terra Incognita сучасного світу
В житті наймеморабільнішими моментами є ті, коли відбувається щось неймовірно несхоже на звичайне буденне життя, а що може бути більш несхожим, ніж подорож в далеку країну чи невідомий куток своєї. Під час подорожей навіть час змінює свій біг. І ти наче опиняєшся зовсім в іншому вимірі, де іншим є не тільки оточуючий свій, а й ти сам. А місця, в яких ти побуваєш, назавжди залишають щось в середині людини, яка відвідала це місце. Саме тому мені хочеться присвятити своє життя подорожам.
В наш час світ став значно більшим, оскільки тепер люди знають про всі території нашої планети, значно збільшивши свій кругозір, але він став і меншим, оскільки зараз значно простіше дістатися до будь-якого куточку планети.
Для стародавніх першовідкривачів справжньою фантастикою виявилося б те, що за якісь години, не зустрічаючись з піратами та небезпечними течіями, можна дістатися з однієї країни до іншої, які навіть можуть на мати спільного кордону. Але ще більш дивним їм могло здатися те, що весь світ можна роздивитися за допомогою космічних приборів, доступ до яких може отримати майже кожний.
В такому новому світі, де подорожі стали значно більш легкими і зручними, велика кількість туристів щорічно відвідує Рим, Стамбул, Париж та інші всесвітньо відомі міста, щоб побачити такі історичні пам’ятки, як Колізей або просто щоб побачити красиву сучасну архітектуру інших країн. Один письменник сказав, що туризм став сучасною релігією. Цей вислів можна зрозуміти по-різному, але я пригадую подорожі стародавніх мусульман до Мекки, які мріяли відвідати це місто хоча б один раз в житті. Так само сучасні туристи їдуть до міст, де відбувались події, про які вони могли прочитати в улюбленій книзі або просто побачити по телевізору.
Але серед звичайних туристів різко виділяється невеличка, в порівнянні з рештою, група людей, яка значно більше нагадує древніх першовідкривачів. Таким подорожнім не хочеться шукати комфорту в подорожі, відпочивати в комфортному готелі або їхати до міст, де прогулюються величезні натовпи туристів. Такі сучасні піонери відвідують місця, які й зараз знаходяться далеко від нас. Такі місця, які на перший погляд можуть бути ближче до нас, ніж готелі на Червоному морі, але подорож до них може тривати в рази довше. Багатьом може здатися, що всі значні відкриття вже було зроблено, і на нашій платі не залишилося ‘’білих плям’’, але це зовсім не так. І я можу це довести.
Мене завжди причаровували останні недоторкані кутки нашої планети. Марианську западину, дикі ліси Амазонії або безкраї рівнини Антарктиди можна порівняти з іншими планетами.
Справді, в найглибшій точці нашої планети побувало менше людей, ніж на Місяці. При цьому природа цього місця є значно більш дивовижною, ніж мертві простори супутника Землі. Тут вже мільйони, а можливо й мільярди років, існує абсолютно автономна екосистема, яка розвивалася настільки незалежно, що це місце справді можна порівняти з іншою планетою. Таким чином, Марианський жолоб нагадує мені загадкову місцину описану в романі Артура Конан Дойля “Загублений світ”. Варто лише пригадати про хемосинтез (утворення кисню не за рахунок сонячного світла, а за допомогою тепла). Істоти, що мешкають тут проживають в настільки відмінних від ‘’нормальних’’ умовах, що більшість вчених вважала, що життя тут неможливе, і тільки дослідження змогли переконати їх в іншому. Це довело могутність життя, яке здатне пристосуватися майже до будь-яких умов та процвіти в них. Можливо, що колись люди будуть шукати розум не в космосі, а глибоко під водою, на своїй рідній планеті.
А як багато таємниць приховує найхолодніший континент Землі? Вченим вже відомо, що колись він не був таким, як зараз. Але точно не відомо коли відбулося зледеніння цього материка. Можливо, це трапилося мільйони років тому, коли з’явилася течія Ель-Ніньйо, але є й інші, більш дивовижні теорії. Деякі вчені вважають, що це відбулося протягом останніх декількох тисячоліть і свідками цієї події були представники цивілізації, яка існувала ще до льодовикового періоду. Звісно, така теорія здається абсолютно фантастичною, але на її підтвердження можна навести стародавні документи, і справа тут зовсім не про грецьку легенду про існування Атлантиди. Ще у 1513 році відомий дослідник Пір Рейс намалював мапу, яка за точністю перевершила усі спроби зобразити нашу планету на багато століть в перед. Але більш дивовижним є зображення Антарктиди, про існування якої дослідник не міг навіть знати, але незважаючи на це вчені стверджують, що на мапі це континент зображено так, що ніби він бачив його з космосу. Про це свідчить неймовірно точна деталізація рельєфу континенту на мапі, який було зображено так ніби без льодовикового покрову. Не відомо, як була намальована ця мапа, можливо, це випадковість… а можливо до дослідника дійшла інформація, яка зберігалася протягом тисячоліть.
Але природа приховує від нас й інші таємниці. Усім відома розповідь про тварину, яка начебто мешкає в озері Лох-Несс, хоча на підтвердження його існування не було знайдено значних доказів, таких як рештки вже померлих істот, або продукти життєдіяльності. Але на нашій планеті й зараз мешкає істота, яка за своїм віком перевершила б легендарних динозаврів. Мова йде про целаканта - рибу, яка існувала на нашій планеті це з пермського періоду. Не відомо, як такий вид міг вижити стільки мільйонів років. За цей час на землі сталося стільки глобальних катастроф і вимерло стільки істот, що вчені не можуть зрозуміти, чому саме ця істота не допустила того, щоб більш конкурентний її вид зміг зайняти її екологічну нішу.
Наведені мною приклади свідчать про те, що наш світ дійсно залишається майже невідомим для нас. І ще існує безліч природних явищ, істот та місцин, які потребують дослідження. Я вважаю, що присвятивши своє життя таким дослідженням, я не тільки зроблю його цікавішим, а й значно допоможу людству. Я відчуваю, що мені вистачить наполегливості досягти у спіху в дослідженнях там, де багато хто вже відступився.
Маша Цвєткова, Київ, 9 клас