Куди вступили: 10 висновків з євразійського меморандуму

Опозиція та європейські структури, а також більша частина аналітичної спільноти в нашій країні відреагували на цей «епохальний» документ доволі спокійно. Справді, з формальної точки зору, нічого глобального не сталося. Хоча «міни уповільненої дії» і неоднозначні моменти в цьому короткому документі є. Контракти зробили для себе 10 висновків із цієї угоди.

1. Спостерігачем ми не стали

Насамперед, документ не надає Україні статусу спостерігача в Митному союзі та Євразійському економічному просторі. Тобто, жаданий формат «3+1» залишився нереалізованим. Початковий варіант угоди вже у своїй назві говорив про статус спостерігача. У підсумку Україна отримала тільки «посилення взаємодії» з ЄЕК.

2. Обов'язки без прав

Документ накладає на Україну більше зобов'язань, ніж вона отримує прав. Такі слова, як «рівноправність» і «вигода» стосовно України з остаточної редакції документа зникли. Важливо, що Микола Азаров підписав документ, до якого неможливо внести зміни — процедури коригування меморандуму просто не передбачено. Натомість набуває чинності він одразу ж від дня підписання.

3. Голосу не маємо

Україна отримує доступ далеко не до всіх документів, які обговорюються та приймаються на засіданнях цього співтовариства. Голосу при прийнятті рішень вона також не матиме. Тобто Україні можуть «милостиво» повідомити, що Митний союз накладає на неї чергові санкції або приймає якісь рішення, що її стосуються.

4. Односторонньо роззброюємося

Натомість Україна взяла на себе зобов'язання, явно неадекватні тому ставленню, яке виявили до неї в євразійських структурах. У меморандумі йдеться, що наша країна зобов'язується «утримуватися від дій і заяв, спрямованих проти інтересів Митного союзу і Єдиного економічного простору». Тобто ми знову «односторонньо роззброюємося».

5. Провокуємо ЄС

Резонне питання, що виникло в більшості аналітиків, а як же бути з потенційною угодою про асоціацію з ЄС, запланованою до підписання в листопаді цього року? Експерти закликають не наганяти паніку, підкреслюючи декларативний характер документа, посилаючись на той факт, що «суворість формулювань урівноважується необов'язковістю їх виконання». Та напередодні підписання угоди про асоціацію, що має відбутися в листопаді у Вільнюсі, Європі навряд чи сподобаються такі випади України. Сам факт того, що про переговори з МС не повідомили Євросоюз, викликав резонне невдоволення в Брюсселі.

6. Знімуть обмеження

Серед тих, хто з оптимізмом дивиться на інтеграцію в МС — колишній міністр економіки Віктор Суслов. На його думку, обсяг вигід, які Україна отримає від зняття обмежень у рамках МС, становитиме $9 млрд на рік. Обмеження будуть зняті за 95 позиціями — у першу чергу, на російську сировину. «Ліквідація митного кордону поліпшить транзитні потоки. Запрацює майже «померла» українська нафтопереробка», — малює перспективи Суслов.

7. Імпорт подорожчає

З іншого боку, на нас може чекати уніфікація митних ставок. Нині ставки в Україні нижчі, ніж у країнах Митного союзу. У Росії вони дорівнюють 7,4%, у той час як в Україні — 5,8%, а за промисловими товарами — навіть 4,7%. Експерти прогнозують, що подальша інтеграція до МС підвищить цю протекціоністську ставку, зробивши таким чином більшість імпортних товарів дорожче. За винятком товарів, вироблених або складених у Росії.

8. На харчопром чекають реформи

Може покращитися ситуація з якістю продуктів харчової промисловості й АПК. Справа в тому, що в країнах Митного союзу вимоги до сирів і м'ясних виробів суворіші, ніж в Україні. Нашим виробникам доведеться або підлаштовуватися під ці стандарти, або прийняти експансію якісніших товарів із країн МС. Звісно, ще більший стрес наші виробники отримали б, намагаючись підлаштуватися під стандарти ЄС. Тож реформа якості в українському харчопромі неминуча. Інакше й МС, і ЄС, а можливо — ті та інші, просто «загноблять» цю галузь — одну з небагатьох, що нині розвивається доволі бурхливо й формує значну частину вітчизняного ВВП.

9. Бензин подешевшає

У разі інтеграції з МС можна розраховувати й на тимчасове здешевлення бензину, що прийде до нас із сировинних держав — Росії та Казахстану. Хоча вигода буде короткостроковою, бо ціна коливатиметься залежно від рішень, прийнятих цими країнами (і до прийняття яких Україна може бути не допущена). Крім того, низка експертів упевнені, що Росії якраз зовсім нема сенсу відроджувати переробку на українських НПЗ, тож нам можуть «зливати» свій дешевий і не надто якісний бензин.

10. Можемо втратити ГТС

Платою за сумнівні «милості» від країн Митного союзу може стати суто двосторонній консорціум по ГТС. Недарма підписання угоди збіглося із черговою хвилею чуток щодо нашої «труби» і можливих тіньових домовленостей на вищому рівні стосовно статусу основного активу України. На думку деяких аналітиків, кінцевою метою подіб-них переговорів є підтримка Януковича з боку Путіна в 2015 році. І тому надалі всі документи та прийняті рішення слід розглядати в контексті закулісних угод двох президентів.

Висновки

Як бачимо, плюси від можливого посилення євразійської інтеграції фактично урівноважуються мінусами, й мінуси ці можуть злитися в одну велику рису у разі втрати Україною контролю над ГТС. Перекіс у кожну зі сторін — європейську або євразійську — для нашої економіки означає падіння в штопор, що може призвести до занепаду цілих галузей економіки та зміни структури споживання. Також це може відвернути наших європейських партнерів від бажання підписувати з Україною будь-який серйозний документ — у підсумку у Вільнюсі ми можемо отримати такий самий «меморандум про наміри», що ні до чого не зобов'язує ані ЄС, ані Україну. І продовжувати намагатися всидіти «на двох стільцях».