НОВОСТИ ДНЯ: Піонтковський назвав найбільш вразливе місце Путіна  Сухо і комфортно, але ще не літня спека: якою буде погода на початку тижня  Має товсту папку з компроматом: Жданов розповів, як Путін "викручує руки" Орбану  "Контрнаступ ЗСУ буде стрімким": американський генерал спрогнозував кульмінацію боїв  "Тисяча вбитих росіян на день - замало": Естонія зробила висновки з війни в Україні  До України суне циклон: якої погоди очікувати у понеділок, 5 червня  Губернатор "БНР" проігнорував заклик добровольців забрати полонених: що буде з окупантамивсе новости дня
Кабінет директора
Вечірня горілка
27.11.2016 2262

Привет из Ростова, или Янукович как мера всех вещей

Украина опять, спустя долгую паузу, имела возможность полюбоваться на Виктора Януковича и убедиться, что прогнали его к чертовой матери не зря. Некоторые шутят, что нынешняя президентская администрация должна специально заказывать регулярные выступления беглеца, чтобы поддерживать слабые в коленках рейтинги шефа.

 

Но Янукович служит и напоминанием Украине, как она совсем недавно делала стыдный выбор. Может, не вы и не я лично, но страна – да. Причем не один раз. С 2003 года в Януковиче и в его партии миллионы людей видели лучшее политическое решение.  Он едва не выбил из игры тогда еще любимца широкой публики Виктора Ющенко и уже во время следующей кампании, практически не потея, справился с Юлией Тимошенко, лишив ее возможности пользоваться эпитетом «непревзойденная».

И если в том, что кто-то останавливал свой выбор на предельно несуразном экземпляре,  можно винить каких-то несознательных людей, то вопрос к сознательным лишь становится острее: а где же были ваши – наши – кандидаты, которые просто не оставляли бы сомнений в своей прекрасности  у избирателей простых и неискушенных? На таком-то неприглядном фоне.

Во время Януковича страна опустилась на настоящее дно, от которого Украина, почувствовав, что тонет, оттолкнулась. Глубина этого дна, однако, такая, что мало-мальский уровень повыше уже выглядит вроде бы не очень и позорным. С одной стороны, это ужас, что нами управляли такие люди, с другой, все, что не Янукович, кажется приемлемым. А если со знанием английского языка – просто победа разума и прогресса.

Победный марш Виктора Федоровича по головам соотечественников для многих наших  политиков стал доказательством собственной государственной состоятельности: если это недоразумение смогло, то человеку, способному легко связать пару слов и не путающему Ахматову с Ахметовым, сам бог велел пасти народы. Требования правящего класса к самому себе и народа к правящему классу базируются не на неких высоких идеалах, а именно на том днище, которое обозначил Янукович. И в этом смысле он продолжает влиять на судьбы страны, которую ограбил и из которой сбежал.

Перед Украиной стоят слишком серьезные и абсолютно нешаблонные задачи, чтобы их можно было решить, выбрав в качестве некого мерила доктора экономических наук, профессора Януковича. Это все равно что говорить о грандиозной реформе образования, указывая, что среди педсостава вроде бы нет ни одного Чикатило.

Имея ясный пример, как нельзя и не хочется, мы так и не обзавелись образцами желаемого будущего и теми, кто бы продвижение к ним организовал и возглавил. Пока неянуковичи воюют с неянуковичами за право зваться лучшими неянуковичами, нет никаких шансов перейти в качественно иное политическое состояние. Первым признаком такого состояния было бы отсутствие всякого интереса к публичным явлениям и высказываниям бывшего президента Украины. Потому что будущее настолько увлекательно и захватывающе, что непонятно, зачем отвлекаться на какие-то могильные тени прошлого. Но, увы, мы пока еще как отвлекаемся, и это отчетливо свидетельствует о состоянии, в котором общество продолжает находиться: нам все еще интересней поговорить о перенесенной травме, чем об открывающихся перспективах. Если так пойдет дальше, то нынешние пока реальные перспективы постепенно перейдут в разряд несбыточной мечты.

А выпьем давайте за здоровье кубинского народа, который уже несколько дней значительно меньше связан путами с прошлым, как бы трепетно кубинцы к нему ни относились. Для живых самое важное всегда впереди. 

Налил и немедленно выпил – Леонид Швец

Оценка материала:

5.00 / 5
Привет из Ростова, или Янукович как мера всех вещей 5.00 5 5
Кабінет директора / Вечірня горілка
27.11.2016 2262
Еще материалы раздела «Вечірня горілка»
  • Зростання ракетно-дронового терору: чого чекати далі? Зростання ракетно-дронового терору: чого чекати далі?

    Олександр Кочетков: «Залізний купол», «Залізний купол»... Сьогодні міць української ППО-ПРО, зокрема, київської, перевершує славнозвісний ізраїльський комплекс. А ось Харкову, Херсону, Запоріжжю такий комплекс би не завадив. Яка мета надпотужних повітряних ударів ворога, наскільки вистачить його та нас, чим можемо відповісти і чого очікувати? Розкладаємо по поличках.

  • Імперія дурних понтів: висновки у зв’язку з Білгородською спецоперацією Імперія дурних понтів: висновки у зв’язку з Білгородською спецоперацією

    Олександр Кочетков: Тактична спецоперація у Белгородській області, яка явно планувалась як диверсійна вилазка для відтягування резервів ворога з фронту, неочікувано перетворилася на майже повноцінні бойові дії. На тій території РФ, яку в світі (поки що) визнають російською.

  • Перемога Трампа означатиме "кінець України" – Гілларі Клінтон Перемога Трампа означатиме "кінець України" – Гілларі Клінтон

    Клінтон назвала Трампа "подарунком" для Путіна та Сі Цзіньпіна.

  • Для чого Росії Україна. Дуже коротка історія Російської імперії Для чого Росії Україна. Дуже коротка історія Російської імперії

    Олексій Панич: Будь-яка держава має історичну перспективу лише якщо вона успішно відповідає на «виклики» з боку її сусідів. Для Московського князівства найважливішим був «виклик» з боку його південно-східного сусіда – Улуса Джучі (aka «Золота Орда»). Московське князівство успішно відповіло на цей виклик, створивши власну авторитарну управлінську систему на образ і подобу ординської. І стало царством «ординського типу» (хоч і з релігією та мистецькими традиціями європейського походження), яке активно взялося додавати собі території за рахунок тих, що раніше належали тій-таки Орді та сусіднім з Москвою князівствам.

  • Про ракети, мінеральну воду та "белое солнце пустыни". Storm Shadow – що за звір такий? Про ракети, мінеральну воду та "белое солнце пустыни". Storm Shadow – що за звір такий?

    Костянтин Машовець: Франко-Британська крилата ракета повітряного базування КРПБ типу SCALP-EG, вона ж – Storm Shadow (британська назва)... на перший погляд здається типовою дозвуковою крилатою ракетою, яка не становить для российскої системи ППО якоїсь особливо складної цілі... Причому, на стільки не становить, що за переконаннями цілого ряду експертів, її навіть "...з ПЗРК збити можна"...